Зоря Іот кермувала галактикою Щасливих. Її світла і тепла вистачало для буття трьох планет, одна з котрих називалась Еґо. У Всесвіті, що невтомно розширювався, ця система була тьмяною цяткою. Ну, майже, як Сонячна система. Іот існувала в матриці як дійсних, так і комплексних чисел. І якщо Сонце - це суцільна хімія, то Іот - це суцільна математика. Не гелій і водень, але цифри. Кажуть, особливо нумерологи, піфагорійці, прихильники Р. Декарта та золотої ери раціоналізму, що числа формують усе - від божества до його тілесних проявів, до розуму. Зоря Іот оберталась навколо своєї осі, а її ґравітації було вдосталь для згаданої тріади планет. Зоряна система Щасливих летіла в просторінь на швидкості нового світла.