мала, я закладаюся: оці твої парфуми
виготовляються з гички цукрового буряка.
щоразу, коли цілую тебе, здається,
ніби ласую сільськими варениками з сиром.
навіть коли взуваєшся в ці свої черевички,
як в лондонських красунь на високих підборах,
ступаєш так легко, граційно й невимушено,
ніби йдеш аж до обрію, де вже сідає сонце,
безмежним картопляним ланом,
і йтимеш так аж до ранку.
о, ці твої зелені черевички!
о, ця твоя сукня: червона, з малюнками!
сьогодні твої коси хвилюються, мов хвилі,
і мають відповідний лазурово-морський акцент.
а в душі, під цією всією красою,
ти ― весела сільська роботяща дівчина:
навіть коли сидиш в розкішному кріслі під пальмою,
п'ючи шампанське ― чисто кінозірка!
якби ти була набагато простішою,
ти сіла б тут поруч на бордюрному камені,
й тримала б в руці блискавку, що тонізує,
в лейденській банці зі щирої білої бляхи.
яка ж ти хороша мила домашня дівчина!
з ямочками на щоках, з блискітками на колінах!
коли ти минаєш мене так близько,
віє вітром з магнолій, чи також з вишневого саду.
звідки ти, кажеш? з ню-йорка? о, я не можу повірити!
я знаю, я точно знаю, що ти ― з далекого півдня.
щоразу, коли починаєш балакати,
чую щебет колібрі й крики диких папуг
down home girl, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=z3hfpzNp6_A
