Не забуду, не пробачу - моя правда!
Після темряви світанок настає.
Але тяжко, дуже тяжко, чуєш, мамо?!
Верби плачуть, небо плаче, сльози ллє.
Я вчорашні ті новини, де собака,
не забуду, люди мертві назавжди...
Мамо, мамо, мамо, той собачка плакав,
це нестерпно і болюче, що кати!
Далі п'ють, танцюють і регочуть...!
Світ весь плаче і собака - я кричу!
А у горлі ком мене лоскоче,
неможливо говорити, лише хриплю...
Закликаю вкотре! Україна -
Це живе дитя у світі, ми всі є!
Де собаки плачуть на руїнах
втомлені, перелякані, але...
Не забуду, не пробачу - моя правда!
Вірю, мамо, сонце нам зійде.
Буде наша українська СЛАВА!
Обіцяю, наша ненька розцвіте!
https://m.youtube.com/watch?v=RCNhKtilhuY
