Переклад з російської:
Надивилася я у віконечко
за всі тисячі згублених днів.
Називав ти мене "ясним сонечком",
ніжних, лагідних слів не жалів.
Та слова ці безслідно розтанули.
Відшуміли кохання дощі
і відтоді далекими стали ми...
Загубились від щастя ключі...
Ні дзвінком, ні листом, ні листівкою -
відзиватись не стану ніяк.
Тільки пам'ять старою платівкою
заважає вклинитися в такт.
Що було, те давно я закреслила,
хоч, сумна, і стою край вікна,
де настирливий вітер тихесенько
все шепоче :
"Одна,...
ти одна..."
======================================================
Оригинал: Евгения Шерман "НАЗЫВАЛ ТЫ МЕНЯ РАНЬШЕ - СОЛНЫШКОМ"
Ты мне душу всю выпил до донышка
За три тысячи прожитых дней.
Называл ты меня раньше "солнышком",
"Киской", "лапушкой", "Музой своей"...
Но слова эти в прошлом растаяли.
Той любви отшумели дожди
И друг другу далёкими стали мы...
Ты меня уже больше не жди.
Ни звонком, ни письмом, ни открыточкой
Не напомню теперь о себе.
Только памяти тонкою ниточкой
Будем связаны в нашей судьбе.
О былом не жалею нисколечко,
Хоть порой и грущу у окна,
Где назойливый ветер тихонечко
Шепчет мне:
"Ты - одна,...
ты - одна..."
2010
