якщо цей дощ триватиме, гребля, напевно, впаде.
якщо цей дощ триватиме, гребля, напевно, впаде.
той день буде божим гнівом, покарою тим, хто жде.
я працював на цій греблі за копійки, мов кат.
я працював на цій греблі за копійки, мов кат.
я витратив ті копійки, й нехай вони йдуть назад.
я заплатив за все, й почуваюся, як новий.
я заплатив за все, й почуваюся, як новий.
я — сам собі пан, дитинко; я — раб, але тільки твій.
якщо цей дощ не припиниться, греблю знесе й рознесе;
якщо цей дощ не припиниться, греблю знесе й рознесе,
— ці люди до тебе прийдуть, і вкрадуть у тебе все.
я не можу тут зупинитися, й скинути свій тягар.
я не можу тут зупинитися, й скинути свій тягар.
можливо, там, за горою, на небі немає хмар.
я допоміг тобі в скруті — не дякуй мені, але:
я допоміг тобі в скруті — не дякуй мені, але
не кажи, що ти хочеш, щоб я пішов, якщо тобі й досі зле.
бачу в твоїх очах, дитинко, без обману себе як є
бачу в твоїх очах, дитинко, без обману себе як є.
а ще я там бачу наше майбутнє спільне: моє й твоє.
якщо ці дощі триватимуть, гребля конче впаде;
якщо ці дощі триватимуть, гребля точно впаде.
ці люди могли б кудись утекти, але щастя немає ніде.
тепер, з тобою, я забуваю морок старих часів.
тепер, з тобою, я забуваю морок старих часів,
а без тебе не маю рації, хоч би що я робив.
люди збирають свої нехитрі манатки, й виходять на шлях;
кудись вони йдуть, мов череда, й несуть все своє в руках.
мов кістяки, ледь прикриті шкірою — поглянь на цих бідолах!
вберися в вечірню сукню, крихітко! я запалю свічки.
сьогодні у нас романтична вечеря: ми робимо все навпаки.
за рік чи за два нам заздритимуть і куркулі, й жебраки.
якщо ці зливи триватимуть, греблю прорве. авжеж,
якщо ці зливи триватимуть, греблю прорве — авжеж,
колись ти мене полюбиш: то буде любов, що не має меж.
якщо ці зливи триватимуть, греблю прорве. авжеж,
якщо ці зливи триватимуть, греблю прорве — авжеж,
ти все ще збираєш свої дрібнички, — колись таки ти їх збереш.
сьогодні прокинувся — спав у кошику золотих солов'їних яєць.
розумієш? я спав у повному кошику золотих солов'їних яєць.
це — надзвичайно важко й незручно, та я — молодець.
дитинко, не йди! скажи ж, нам буде краще довіку вдвох!
дитинко, не йди! поодинці — погано, зате ж дуже добре вдвох!
чи ти без розуму, чи ти без серця — нехай нас помилує бог.
якщо ці дощі не перестануть, греблю прорве — отак.
якщо ці дощі не перестануть, греблю прорве — отак.
дехто ще спить, а дехто — прокинувся, і боїться святих ознак
https://www.youtube.com/watch?v=cnEJelx5q4k
ID:
982106
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 03.05.2023 23:40:29
© дата внесення змiн: 04.05.2023 00:14:05
автор: Lesley
Вкажіть причину вашої скарги
|