Переклад:
Зірка Венера зійшла над горою,
Згадки з собою ясні принесла...
Ти пам’ятаєш: як стрівсь я з тобою,
Зірка Венера зійшла.
З тої пори я почав приглядатись
В небо стемніле й зорю ту шукав.
Тихим коханням до тебе займатись
З тої пори я почав.
Та розлучитись нам час у ці днини;
Певно, така уже доля у нас.
Міцно кохав тебе, мила, єдина,
Та розлучитись нам час.
Буду в далекім краю нудьгувати,
В серці любов притаївши свою;
Зірку щоночі один споглядати
Буду в далекім краю.
Часом шукай ти її, – в розставанні
Погляди з нею зіллємо свої...
Щоб хоч на хвильку воскресло кохання,
Часом шукай ти її...
Оригінал:
Зорка Венера ўзышла над зямлёю,
Светлыя згадкі з сабой прывяла...
Помніш, калі я спаткаўся з табою,
Зорка Венера ўзышла.
З гэтай пары я пачаў углядацца
Ў неба начное і зорку шукаў.
Ціхім каханнем к табе разгарацца
З гэтай пары я пачаў.
Але расстацца нам час наступае;
Пэўна, ўжо доля такая у нас.
Моцна кахаў я цябе, дарагая,
Але расстацца нам час.
Буду ў далёкім краю я нудзіцца,
У сэрцы любоў затаіўшы сваю;
Кожную ночку на зорку дзівіцца
Буду ў далёкім краю.
Глянь іншы раз на яе, – у расстанні
Там з ёй зліём мы пагляды свае...
Каб хоць на міг уваскрэсла каханне,
Глянь іншы раз на яе...
1912
Красно дякую! Згоден, теж люблю цю мову, часом читаю білоруських поетів, так і наткнувся на даний вірш) Шкода, правда, що зараз в них з культурою занепад
