Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Лимонниця - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артур Дмитрович Курдіновський, 08.03.2024 - 02:38
Справді, цікаве питання! Хочеться вірити, що все ж таки знайде. І в людей так буває. Життя прожили, а щось дуже важливе не знайшли. Чудовий, образний вірш!
Прозектор відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 08.03.2024 - 13:18
Людям характерно вірити в краще, навіть якщо у сущого інакші плани, але без цього нам жити нормально не можливо. А щодо сенсу життя, так то зовсім інша складна тема. Дякую
Юлія Щербатюк В’южен, 02.03.2024 - 20:27
Метелики живуть в основній своїй масі декілька днів. Деякі, навіть, не харчуються протягом свого такого короткого дорослого життя. Деякі пьють нектар та воду. Отже, середньостатистичний метелик загине, все одно, скоро. Вірш приємний і спокійний. Прозектор відповів на коментар Юлія Щербатюк В’южен, 02.03.2024 - 21:17
Лимонниця якраз є довгожителем серед метеликів, адже живе до 9 місяців і здатна зимувати. Але часом ці метелики можуть прокинутися зарано і, якщо не знайдуть поживи, то їх чекає сумний фінал. Все на світі тлінне, але ж хочеться розтягнути мить існування прекрасного подовше. Якось так. Вдячний за візит і відозву
Анно Доміні, 01.03.2024 - 15:10
"І, їй вглядаючись услід,Питання мучило єдине" -- вглядались же, треба думати, ви (автор), але з написаного виходить, що то питання вглядалося і мучило, розумієте, про що йдеться? На жаль, доволі поширена помилка: головна дія, виражена присудком, і додаткова, виражена дієприслівником, мають стосуватися лише одного підмета, а не різних. Прозектор відповів на коментар Анно Доміні, 01.03.2024 - 20:47
Є у Ваших словах зерно істини, перероблю. Спасибі за увагу
Прозектор відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 01.03.2024 - 20:46
Вперше чую, щоб метелика назвали "звіром", хоча й все правильно) Дякую та навзаєм
Zorg, 01.03.2024 - 11:53
Зеленый огонь - великолепная находка! Развязка и концовка на высоком уровне, стартовый катрен я бы пообтесал немножко. Приятные ощущения, как во время чтения, так и послевкусие. Видно сразу, что автор любит посещать уединенные места и наблюдать за природой. Отсюда и образность. Мое почтенье вам, молодой мастер, и вашему крепчающему перу.
І справді, перший катрен контрастує з рештою, може, варто буде доопрацювати, як навідаються кращі ідеї. Спершу взагалі вважав даний твір дитячим, але подумав, що й дорослим припаде до душі. Тим паче ніде не читав про лимонниць в поезії. Щиро вдячний за черговий щедрий коментар, завше Вам радий
Grace, 29.02.2024 - 22:27
Над кожним з нас рука Господня,Рахує кожному свій час... Комаха теж йому, як доня, Ще мить... життя вже без прикрас. І нас дивує: Як то Боже, Ми обираємо свій шлях? Комахи на людей так схожі, Наше життя в наших руках.
Вважаю, що "комахи на людей не схожі" взагалі, бо їхнє життя побудоване суто на інстинктах і своїм же існуванням вони сповна не керують, людині ж відкриті широкі горизонти. Але з іншого боку: чого життя метелика має бути менш цінним, ніж життя людини?.. Сердечно вдячний за візит і експромт
Малиновый Рай, 29.02.2024 - 21:18
Цікавий вірш.Хочеться сказати -хто шукає позитив і добро ,хай знайде.
Прозектор відповів на коментар Малиновый Рай, 01.03.2024 - 13:36
Для лимонниці, котра є примітивною істотою, головне знайти поживу, інакше її чекає голодна смерть. Людина ж здатна на пошуки високого й стремління до нього, хоча й часом бувають не далекі від цитринця, тож правда. Спасибі
liza Bird, 29.02.2024 - 21:02
Так гарно! Чи знайде врешті першоцвіт, Чи, все шукаючи, загине?.. Мудро...
Описав лише власне нещодавнє спостереження, втім, кожен має право шукати свій зміст в написаних рядках, на те ж це й поезія) Дякую
|
|
|