І здавалось, затьмарило море
всеосяжне, щоденне горе.
І хай падають, падають зорі
у далекім небеснім узорі.
Та чомусь не збуваються мрії,
де по вінця налито надії.
День новий не підвладний людині,
та чи є ми людьми ще донині?
І якби ж то втопити горе
в тій морській, неосяжній сині.
Чи почула б мене ти, зоре?
Ах, якби мені дали сили,
написав би і я скрізь курсивами:
"Люди, будьте взаємно красивими!".
19.ІІІ.24
_________________________________________
19 березня — день народження легендарної, культової української поетеси, ім'я якої відоме кожному, і якій я й по сьогодні завдячую натхненням на нові — хоч і не досконалі — твори.
«...І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!»
Ліна Василівна Костенко
