Із півночі на південь,
Із заходу на схід,
Зібралися рекрути
У нелегкий похід.
Їх доля об'єднала
На роки півтора,
Служити Батьківщині
Давно прийшла пора!
Зібралися в казармі
Хороші парубки;
Тут дружба зародилась
Сильніша за віки!
І почались роботи
Аж до семи потів:
"Кріпись, тримайся, брате!
А ти чого хотів?!"
І вже пройшло півроку
Нам не страшні "діди",
Хоча від них зазнали
Добрячої біди.
Нам не страшні роботи,
Наряди й старшина,
Хоч іноді, буває,
Так хочеться вина!
Ми рік вже прослужили
І кепки піднялись.
Ми не такі лякливі,
Які були колись!
Ми впевнено крокуєм
До звільнення в запас
І сплив для нас так швидко
Безцінний служби час.
І ще пройде півроку —
Розійдемося ми,
Діждались нас нарешті
Дівчата і мами!
Ніколи не забудем
Про той безцінний час,
Коли нам так хотілось
У звільнення в запас.
4 липня 2021 р.
P. S. Коли я служив строкову службу (перед повномасштабним вторгненням), то зауважив таку річ,
Що вірші та пісні про службу є тільки російською мовою
І безліч з них ще про радянську армію,
А я, вміючи трошки лабати на шестиструнній,
Забажав створити щось українською мовою
І заспівати співслуживцям своїм зі всієї України,
Показати, що й так можна.
Нехай простенько і, мабуть, не найкраще написано,
Проте таким є мій маленький вклад.
І це незабутні враження та моменти,
Коли через кілька днів, сидячи вечорами в "курілці",
Коли всі офіцери та сержанти порозходилися додому (окрім наряду), хлопці вже підспівували разом зі мною і просили повторити ще.
Одного разу, один з моїх співслуживців познайомив мене з такою піснею:
"Перловую кашу
За Родину нашу
Ремень автоматный на грудь.
100 дней до приказа
И бабу ни разу
Попробуй такое забудь!"
"Сочини на украинском, как ты умеешь" — попросив мене він. І тоді на мотив цієї пісні я склав такі рядки:
"Ми нитку біленьку
Натягнем рівненько
І все паралельно у нас.
Чекаєм наказу
Солодкого часу,
Коли вже підемо в запас!"
Бо про що ж найбільше мріє солдат, особливо строкової служби, як не про запас.
(Про нитку і паралельно і перпендикулярно, хто служив, той знає😁)
Тексту при собі на разі не маю цієї пісні,
Як тільки повернуся додому, знайду і поширю.
