Судове засідання.
Суддя:
Сьогоднішнє засідання відкрито.
Ми судимо добродійку одну.
Підозрюємо, що несамовито
Ця пані наживалась у війну.
Прокурор( не "каліка"):
Є докази, що ця шановна пані,
Працюючи у МСЕК, взяла хабар
І брала ще не раз. Є точні дані:
Там носа не підточить і комар.
Свідок №1 (працівник СБУ):
Зробили обшук ми у леді в хатці
І грошей цілі купи там знайшли.
Були ті гроші скрізь: і на канапці,
І в туалеті теж вони були.
Свідок №2(Інвалід рос.-укр. війни, без обох ніг):
Я на "нулі" провоював два роки,
Країну боронив від ворогів.
Там втратив дві ноги. Тепер морока,
Бо інвалідність я ще не довів.
Сказала пані ця, що ще не досить
Я назбирав їй доказів. Нога -
Сумнівна річ. То ж медикиня просить
Ще довідки, бо справа - "дорога".
Адвокат підзахисної:
Тікають громадяни від війни,
Тікають через Тису і кордони
І, попри всі державні перепони,
Рятуються від влади Сатани.
А люди грошовиті не спішать
Зриватися з насидженого місця.
Їм на війну і ТЦК начхать:
Хабар даси й нічого вже не бійся.
За що, скажіть, ви судите цю жінку?
Ви їй хабар до рук самі несли.
А що не поміщався він в будинку,
В Європі в пані ще хатки були.
Їй-богу, всі невинні, мов ягнята,
Ні разу не давали хабарів?
Тепер війна. Палає наша Хата.
Ото ж народ від горя геть здурів.
Ви пожалійте, прошу, депутата.
Він бідний, мов церковне мишеня.
І прокурора. В нього теж зарплата-
Копійка. То ж докиньте грошенят.
Вважаю я, що пані ця невинна.
Хабар взяла? Ну що ж, усяк бере.
Та ж, Ваша Честь, у неї вся родина -
"Каліки" і, не дай же Бог, помре.
Підсудна медикиня:
Невинна я. Бог бачить все і чує.
Давали - брала. Що було робити?
У мене чоловік, рідня і діти.
Ваш суд мені усе життя руйнує.
Вину свою я визнати не мушу.
Людей я рятувала від війни.
Спасла суддійську не одну чинушу.
Бо прокурори... Люди теж вони.
Гамір в залі.
(Далі, можливо, буде.)