Перехопило дух від образу її.
Така достойна, гарна, молода
До мене зненацька так прийшла
Ранковим зайчиком, що ятрить око після сну,
Здіймаючи у гору до нового дня жагу,
Як буря нещівна, яка спішить,
Щоб наздогнати мир свій - легкий штиль.
Серце моє жаром пройняла вона:
Надхненна й щира - смарагдова весна.