Осінь над лугами розпустила коси.
Кульбабою пролетіло бабине літо.
Пожовтіли трави у полі, висохли роси.
Високо під небесами кружляють лелеки
На прощання махають крилами.
Відлітають від нас в краї далекі.
А я залишаюсь у ріднім своєму краю,
Може весною на крилах лелеки
Принесуть далеку юність мою.
Кружляють під небесами танок
Сонце золотисте над ними.
Мав би я крила піднявся б у вир
Помчався б у далекі краї із ними.
Я буду чекати вас до весни
Темними, зимними ночами,
Лиш зорі, скрипучі морози
Прокладуть кордони між нами.
