«Що вічне є?» - питаю я у світу,
«Що вічне є?» - шукаю я в книжках -
Багатство, сила розуму чи діти,
Що не померкне, не згорить в літах.
Що не потухне, як зоря ранкова,
Що після нас буде будити світ.
Що не помре, не вдягнеться в окови,
Не зникне, як веснянний первоцвіт.
В що вірити, для чого треба жити,
В імя чого творити і робить,
Ради чого страждати і горіти
Та все ж живим лишатися за мить.
За що померти можна на Голгофі,
За що віддати можна свою кров?
На моніторі замелькали строфи -
Її величність, Божий дар - л ю б о в.
Любов до мами, до доньки, до сина,
До Батьківщини, що в житті одна,
Любов своєї в миру половини,
Любов до ближнього, лише любов сама.
Велика тайна у простому слові,
Лише любов спасе цей грішний світ!
Відкрийте серце друзям для любові
І Бог пішле вас в вічності політ!
І Бог пішле
вас в вічності політ!
О! КАК
У бога всего
МНОГО...
И так мы
Нищи Все!
Убоги!!!
Нет, не...
- Хромаем
Шкультыгаем
«Не хочешь
Твикса дорогая»
...................
Души спасенья
В Грозах Мая.
Не мамонт я
Мне на хрен
Бивни...
Бездонный
Космос...
Его – Ливни.
Любовь:
- Гроза.
Любовь
СТИХИЯ!!!
...............
Не прав...
- Поэт
Пока затих я
«Любов до
ближнього,
лише любов сама»
....................
Любовь
ПОЖАР
Что сводит
Нас с ума.
..............
Вот посох
Мой.
А где ж
Моя сума!?
Дуже гарно. І заклик толковий і повчання є."Лише любов спасе цей грішний світ"-якби ці слова достукались до кожного сотого в нас би була надія, на виживання і збереження нашого світу
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00