Що ти безкрайня наче поле,
Квітучим поглядом по колу,
Несешь крізь марево роси,
У світ духм'яної краси...
Що ти бездонна наче море,
У той світ ніжності прозорий,
Нестримний човен відпускаєш,
До мрій вітрила розпускаєш...
Що ти безмежна наче небо,
Даруєш крила і до себе,
Проміж блакитний світ очей,
В обійма зоряних ночей...
Що ти прекрасна наче сон,
Весь світ навколо в унісон,
В гармоніі з твоїм кружляє,
І до життя все надихає...
То ти безкрайня наче поле,
То ти бездонна наче море,
То ти безмежна наче небо,
То ти прекрасна наче сон,
Квітучим поглядом по колу
У той світ ніжності прозорий
Даруєш крила і до себе
Мене пускаєш... - Дивний сон!
А може, зовсім це не сниться,
Тобі ночами теж не спиться
І ти моє до себе серце
Неначе птаха у полон
взяла... І вже нема надії
на порятунок - і не треба,
за нас обох сьогодні небо,
і час, коли здійсняться мрії!!!
Ну ось така інтерпретація на задану тему. І майже всі слова - ваші!
Бажаю вам, щоб все у житті склалося саме так! нехай щастить!
Не баріться, швидше читайте своїй коханій свого вірша!
Горобин@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але зауваження треба-таки прийняти до уваги і виправити помилки.
Не стану повторюватися, бо все вже сказано до мене.
А то, що вірш вийшов гарний - це правда.
Вітаю!
Горобин@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все здаюсь вшколе плохо учился!Тепер дається в знаки
нехай щастить!
вшколе плохо учился!Тепер дається в знаки 
Почуття ніжності аж пруть 
