В купальську ніч народ мій і земля
Шукають в лісі папороті квіти.
В купальську ніч під співи солов*я
Зачни, Вітчизно, свої нові діти.
І вилелій їх, нене, у собі,
Вдихни у них отой ковток свободи,
Бо діти ці - то Божий дар тобі,
Кровинки твої і твого народу!
Дитятко перше Вірою назвем!
Щоби у нас те почуття збудило,
Щоби призвало через тьму проблем
Повірити у те купальське диво.
Дитятко друге - це Надія, так!
Що закріпИть невідворотність чуда,
Заставить кров очиститись в серцях
І нагадати ще раз, що ми люди.
Дитятко третє назовем Любов!
Бо так Творця зовуть у Трійці Божій,
Щоби воно очищену ту кров
Перемішало з запахом свободи.
Господь погляне з-за високих хмар,
Благословить і нас, і наших діток,
І той вогонь, що нині запалав,
Святу водицю і вінок із квітів!
Тематично!
а чому ви поєднали 7 липня та 30 вересня?
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я, скоріше, поєднав непримириме язичний спадок наших предків і релігію, бо судячи з стародавніх звичаїв купальська ніч була ніччю чоловічого начала. Дівчата пускали на воду вінки, щоб виявити свого судженого, потім новостворені пари закріпляли свою любов стрибками через багаття і йшли у ліс на пошуки цвіту папороті, що означало не що інше як єднання, а на Великдень чекали прибутку. Дякую, що прочитали
Прекрасний експронт,СПАСИБІ! 
