Знай, ластівка – це птах, з яким тебе асоціюю.
Чому? Бо твій «приліт» інакше не назвеш.
Ти – восени, а я тебе весною облюбую
І для взаємних почуттів немає меж.
А загалом вона в слов’ян красу символізує,
Родинне щастя, ласку, ніжність та любов.
А де зів’є гніздо, там добре рід господарює,
Там і весну у злагоді діждуться знов.
Подейкують, ця птаха ще й закоханим сприяє
Своїм носінням вісточок із пункту в пункт.
А щебетанням, мов в мольбою, Бога прославляє,
Щоб не послав їм смутку, труднощів та скрут.
А ще речуть, вістун весни весняночки вапнує,
Та змити ластовиння у душі не дам.
Нехай кричить про біль та від біляночок вартує,
Що марять без любові огніздитись там.
27/02/2010
Вдячний вам!
