Цей світ ізнов не кращий зі світів,
Невтомний мій і невсипущий Отче.
Благаю свято: інший присвяти
Не Дню Своєму, а спокійній Ночі.
Спочинь, і хай насниться віщий сон:
Глибини вод і сонячна доріжка,
Ефірний легіт, найсвітліший сонм...
Я ж почергую біля Твого ліжка.
Аж поки й сам не сплющу в самоті
Повіки у чеканні слів «Спочатку...»
Цей світ ізнов не кращий зі світів,
І я не кращий син у Тебе, Батьку.