Рік проминув, кохання рік,
осінь, зима, весна і літо.
несе вода бурхливих рік
що було нами пережито.
У річку двічі не ввійдеш,
усе минається, ти знаєш
росою сльози на очах
течуть, ну як ти їх втримаєш?
То сльози радості життя,
світанку серед площі Львова
і ніжні хвилі острівка
і літня ніч така чудова!
і незчисленнії дзвінки
по суті й зовсім без потреби,
щоб тільки чути голос той,
що піднесе Тебе до неба.
І танець,танець чарівний-
лиш стук сердець, пекельне танго,
лапатий сніг такий густий
і "орбіт" твій із смаком манго.
А ще бажання помовчати,
хіба щось краще є на світі?
ми босі скачем по калюжах,
і ми такі дорослі діти.
Цілого зошита не стане,
щоб описати кожну мить,
нехай ця іскра не погасне,
поки вогонь в тобі горить.
Усе минається,Ти знаєш,
пройде і нашая пора.
Нехай залишиться між нами
любов,що була і цвіла!