-Алло!Ти не спиш?
-Ні ще не сплю!
-Про що думаєш ти?
-Про те що люблю!..
-А ти впевниний що усе
Це між нами не гра?
І скажи як повірити
В твої слова?
-Заради тебе хоч зараз
Світвесь обійду
І кохання своє
Я тобі доведу!
-Забудь це усе
Подивися на небо
І пам*ятай що крім тебе
Нічого не треба!
Подивися в вікно
Як місяць близенько
Послухай як в грудях
Б*ється серденько!
-Ти любиш? -Люблю...
-Тоді загадаєм бажання
І щоб ніч ця у нас
Була не остання!
-Але ж це мічяць!?..
-Ну і що ти знаєш
Що збуваються мрії
Коли ти кохаєш!
Загадала? -Загадала!
-І я загадав ...
Ти знаєш я листи твої
Всі прочитав
Ти писала що любиш
Що не можеш жити
Я також тебе
Буду вічно любити!...
І так після цього
Було кожної ночі,
Вони прощалися
Але так неохоче!
Говорили до ранку
Вже гаснули зорі
І потроху збувалися
Мрії прозорі!
Одного разу у парку
Чекавши на неї
Старий чоловік
Ішов по алеї!
Підійшовши до хлопця
Сів біля нього
І викликав в серці
Дивну тревогу!..
-Побачення? -Так!
-Чудовії квіти!..
Але ж Аню лиш ними
Тобі не зігріти...
-Ви з нею знайомі?
Ви знаєте Аню?..
-Я про вас знаю все
І розмову останню!
Знаю що у вас це
Справжнє кохання
І як на місяць ви
Загадали бажання!
Ніхто не знає
Скільки судилось жити
Багато людей
Не вміють любити!
Ніхто не знає
Яку витягне карту
Що піде на пробіжку
Та помре від інфаркту!
В той момент
Повз них чоловік пробігав
Злапавшись за груди
Додолу він впав!!
-Звідки ви знали
Що він буде вмирати?
Але ж ви могли
Його врятувати...
-Долю хлопче
Не зупинити
І я би не зміг
Нічого зробити!
Усім в цьому світі
Любов керує
І правила життя вона
Людям диктує!
Вона приходить
Коли не чекаєш
Стукає в двері,
І ти відкриваєш!
Вона змінює світ
І людські вподобання
Вона здійснює мрії
І таємні бажання!
Вона підіймає
Коли не мож встати
Вона допомагає
Свій шлях відшукати!
Любов не ображає
І не ображається
Той хто любить
У щасті купається!
Справжня любоув
Не може брати
І завжди вміє
Все прощати!
Вона не ревнує
Вона довіряє
І почуття вже померші
Вона воскоесає!..
-І що ви цим
Мені хотіли сказати?
Що я Аню вічно
Буду кохати?
-Нічого не можу
Сказати достоту!
Та Аня має
Померти в суботу...
Всі люди знаходять
Свою дорогу
А аня попаде!
В автокатастрофу!
-Невже неможна
Її врятувати?..
-Можна!Та ти маєш
Три речі віддати!
це слух,зір і голос
Відмовитись маєш
Від цих трьох речей
Й доведеш що кохаєш!
-Але ж як без цього
Я буду жити?..
-Ви будете разом
Й будете любити!
На роздуми ти
День рівно маєш!
Щоб зрозуміти
Чого ти бажаєш!..
Минали години
Проходили дні
Світилися міста
Нічного вогні
Вона все дзвонила
Він трубки не брав,
Бо голосу чути її
Не бажав!
Він постать Ані
Мріяв з пам*яті стерти
І вирішив що дасть
Їй просто померти!..
Потім дзвонити
Вона перестала
І зустрічі більше
З ним не шукала!
Субота його мов
З лиця землі стерла
Коли повідомили
Що Аня померла!
Приховуючи біль він
Додому пішов!
І в скринці почтовій
Лист від Ані знайшов!
Він пішов у парк
І боявсь відкривати
А потім відкорив
І почав все ж читати!
\"-Рідненький ти мій
Найдорожчий у світі
Я буду тебе вічно любити!
Та зараз прощаюсь
З тобою в цей час,
Не змогла вічність
Вічною бути для нас!..
Мені про це
Так важко писати
Та я впевнена що ти
Про це маєш знати...
Він до мене прийшов
Сказав що мене ти кохаєш
Та в п*ятницю вранці
Померти ти маєш!..
Ще сказав що можу
Тебе врятувати
Але за тебе повинна
Життя я віддати!..
Я не повірила
Та він все про нас знав,
І про бажання на місяць
Він мені розказав
Тому вирішила я
Не гаяти часу!
І рішення своє
Сказала я зразу!
У мене без тебе
Нема майбуття
Тому я за тебе
Віддала життя!...\"