Скрип дверей…
Крок за поріг.
Щось відмінне від ночей,
Тих, котрі були до цього,
Відчуваєш, і по спині
Морозець якийсь пробіг…
Миттю з пам*яті глибин
Якісь спогади зринають,
Але що їх викликає?
Дуже важко зрозуміть…
Зразу думка – оця ніч,
На осінні ночі схожа.
То дощами пахне, може?
Ні, тут в чомусь іншім річ…
Тут таке щось серед літа
Вересневе прогляда,
Що все, спекою побите,
Веселіше вигляда…
Але ніч, й не розібравшись,
Що ж то сталося таке,
Я вертаюся до хати
В царство снів п'янко-легке…
