Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ВИ ЙШЛИ, ЯК БОГ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк відповів на коментар Анно Доміні, 20.02.2023 - 14:33
дякую Вам, пані Анно, за візит і гарний відгук щирий
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вам, може, й нема, а нам -- цікаво б...
Володимир Шевчук, 27.09.2011 - 14:53
оце й мудрість Ваша, Валю, мене надихає... І нехай я майже нічого не публікую з того, що пишу, - бачить Бог, пишу, стараюся (як це, у Сартра? - ні дня без рядка) і писати навряд перестану. Але все ж! - саме завдяки тому, що ВИ ПИШЕТЕ - ми й спілкуємось. Спілкуємось же під Вашими віршами Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я спокійно і терпеливо чекаю, коли з)являться в ефірі ваші вірші... будемо спілкуватися приємно під вашими. я не знаю, звідки у вас сумніви... поет, до речі, часто занадто вимогливий до себе... одне слово, чекаю...
Володимир Шевчук, 27.09.2011 - 08:43
Валю, та хіба я з тих, кому пишуться вірші? А Ваші - готовий читати, навіть якщо біля творів знайду ініціали когось незнайомого. Ви дуже уважна і виважена людина, берете в полон не тільки віршами, але й добротою. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і, повірте мені, Володю, я щира з Вами, можливо, ми трішечки надихаємося цими милими ранковими діалогами -- (я надихаюся), але ж це чимось схоже на молитву -- додає світла в душу...а "...полон мій солодкий, і ноша моя -- легка..." сама не зможу жити полонянкою, тому ніколи нікого не дозволю собі полонити. наші взаємини -- приємні (мені), вони поза реальністю форм... тобто, поза ілюзією форм, а отже не залежать від тутешніх умовностей і умов -- чиста радість спілкування... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володю, ,ви ж самі знаєте, що вірші ми пишемо завжди собі, у зв*язку з кимось?.. так.. але належать вони тому, хто їх читає серцем і приймає у свій світ. Таким чином.......якщо зроблю тему, яка зараз "висить" на моєму внутрішньому екрані, подарую її Вам -- поставлю ваші ініціали -- це вас потішить? розважить? Більше того, писатиму "у зв*язку з вами", у зв*язку з моїм враженням про вас... хочете? Та й, звідки ви знаєте, скільки віршів на цьому сайті уже написано вам... Юхниця Євген, 26.09.2011 - 14:04
Відповідаю перегуком: Зачарував на раз - й ведеш товпу позаду! Таким незламаним задиристим парадом! Таким захованим у сейфи і будинки, Таким нарядженим з різдвяної ялинки. Зачарував... й до феньки, що - в тих, ззаду, Лише поповнюєш дуріючі принади, Та тим, хто голос умикає несміливо – Продемонструєш надихаючеє диво... Зачарував і...сам зачарувався, І сам собі почав підквакувати, ...басом. Сам за собою, сам, кудись ідеш, щебечеш Далеким заднім мудро шамкаєш, «До речі...» Куди ж то йдеш, сам за собою, в порожнечу? 26.09.11 р. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"...Куди ж то йдеш, сам за собою, в порожнечу?.."цей богоподібний німбоносець -- чоловік, у нього сиве кучеряве волосся і коли сонце світить йому вслід (контражур, здається) виходить ніби срібний німб кругом голови... гарно виходить... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Віктусю, що витончено сприймаєте...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радію,що ви прийняли мого вірша близько до серця
|
|
|