Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Дорога до тебе - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Тамаро! Дуже рада,що завітали!Так приємно)
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви мене захвалили зовсім...Дякую,Інно! Рада Вас бачити в себе!
Ninel`, 16.11.2011 - 16:17
такий зворушливий твір,Наталочко!Як завжди,вмієш торкнутися душі! http://i077.radikal.ru/1001/60/03b24f1c7f93.gif Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так приємно,коли дійсно вдається торкнутися твоєї прекрасної душі,Ніночко!.. Дякую тобі сердечно за цей дивовижний снігопад!
*SELENA*, 16.11.2011 - 14:41
Дуже гарно, мелодично і образно - люблю вашу образність - почуття гармонічно вплетені в навколишній світ. "Дорога до тебе пропахла зимовими соснами, цей запах бентежить мої захмелілі думки..." "вгадую стукіт твого перестиглого серця, вслухаючись в ритми по склі сивогривих дощів..." Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як приємно читати такі гарні слова від Вас!..Дякую Вам щиро за такі теплі відгуки і чудові зорові доповнення до моїх віршів!
Halyna*, 16.11.2011 - 14:06
Гарно, нотальгійно... Але коли є поруч коханий - то байдуже весна, літо, осінь, чи зима це
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти права,Галинко:тепло і ніжність коханої людини і холодну зиму зроблять затишною і приємною!
Poetka, 16.11.2011 - 11:50
Ще вгадую стукіттвого перестиглого серця, вслухаючись в ритми по склі сивогривих дощів... Чудово!!!!! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Мар'янко! Приємно,що ці рядки тобі сподобались)
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя Вам щира подяка! Приємно,що навідуєтесь до мене!
Валя Савелюк, 16.11.2011 - 02:27
Любий мій oduvan4ikу, в одній із Ваших відповідей Ви інтуїтивно вжили слово "спонтанно"... оце і є умова істинної творчості, бо спонтанність -- це привілея свободи людської суті -- особистості... діти спонтанні у їхніх виявах, тому геніальні... Ви -- вберегли в собі головне для творчості -- природну спонтанність... як же я шанобливо Вас люблю!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Валю,за прекрасні Ваші слова! Так,спонтанність-це завжди з глибини душі,це вільне і невимушене-як у Вас,як у мене...Так тонко Ви мене розумієте-так,як я й сама себе не розумію... -це Вам...
Люба Василик, 15.11.2011 - 22:55
"Розвіятись снігомміж цих пересипаних днів..." розкішні образи...і глибокі думки... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яка краса і який приємний спокій!.. Дякую,Сонечко! Так мені радісно на душі від твоєї засніженої картинки!..
Леся Геник, 15.11.2011 - 22:36
Сумно... зимово... і знову ж так ніжно! ******** перестиглого серця ******** сивогривих дощів... Дуже гарно і по-новому... Завжди так по-новому!!!... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваші слова,як завжди,теплі,ніжні і душевні!.. Дякую,люба Лесю!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви вірно зауважили,Валю. І саме зима чомусь асоціюється в мене зі спокоєм душевним... Дякую Вам щиро!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую,Оксанко! Завжди Вам рада!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і недоречна формальність...Бо чим можна оцінити слово,як не самим словом,що йде від душі... Дякую Вам за слова!
Валя Савелюк, 15.11.2011 - 21:26
...Ваш ритм, Ваша неперевершена хода, ваше невагоме дихання... і мило, і сумно, і чарівно...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цьому віршеві вже майже 4 роки...Сьогодні я його трішки підшаманила(змінила останній катрен і розламала строфи на дві частини,щоб вони не були надто довгими) і вирішила виставити на сайті.Погода тепер така-вогка і холодна,в повітрі відчувається подих зими...Тому і захотілося чогось зимового!.. Щодо ламання строф,то Ви в цьому плані значно сміливіші і далекоглядніші,ніж я.Впевнено експериментуєте з ритмом і розміром,вміло граєте зі словами,шукаєте щось нове.А я не така смілива... Тож єдине,на що я зважилася-розламати кожну строфу на дві частини(щоб далеко не відходити від мого звичного стилю).Дякую Вам щиро за те,що тонко відчуваєте мій ритм,моє дихання і ходу! Я вже й сама скучила за собою-колишньою...Саме такою я з'явилася на цьому сайті.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно! Приємно)
|
|
|