Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: І не тому… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніночко,дякую щиро! Рада тобі,дорогенька!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щось таке...Дякую,Міша! Твій візит завжди радість для мене!
Валя Савелюк, 12.02.2012 - 18:58
ЛЮБА НАТАЛЮ, ЧИ НЕ МАТИМЕТЕ ЗА ЗАЙВИЙ ТРУД НАДІСЛАТИ МЕНІ ТОГО КОНЯ ВОДЯНОГО, ЩО ВИ КОНСУЕЛІ НАДІСЛАЛИ -- БУДУ ДОРИВАТИ СОБІ ДУШУ ДО РЕШТИ... БУДУ ВАМ ВДЯЧНА І ПРИШЛЮ ВАМ У ВІДПОВІДЬ ПІСНЮ ПРО КОНЕЙ В ОКЕАНІ, ЯКА... АЛЕ Я ЇЇ НАЙБІЛЬШ ЛЮБЛЮ -- ПРО КОНЕЙ...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую! Дуже мені приємний Ваш теплий відгук!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О,пане Леве,Ви змушуєте мене ніяковіти...Рада,що Вам сподобалось! Дякую!
Тамара Шкіндер, 11.02.2012 - 22:16
Вірші - це часто розмова із собою наодинці, яка саме в такій формі дає можливість виплеску емоцій... Іи не так. Дуже гарно!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це першопричина для написання поезії-можливість виговоритись із собою,вилити душу...Ви вірно зауважили,Тамарочко. Дякую за мудрі роздуми!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рятуємось від одних почуттів в інших...Та чи це завжди порятунок?Хтозна...Дякую,Славо! Рада тобі!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох,Анатолієвичу,Ви вірно зауважили...Чомусь про сумне мені пишеться легше і частіше. Дякую,шановний,за Ваші щирі відгуки!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,пані Галино! Завжди радію Вашим теплим візитам!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітю,дякую сердечно! Приємно,що вірш припав Вам до душі...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надю,Ви мене перехвалюєте...Далеко мені ще до майстра.Дякую Вам щиро за цю прекрасну лебедину пару і тепло Вашого серця!
Galkka, 11.02.2012 - 15:18
Ех..а час не лікує.....лікують лише нові знайомства і секунди,проведені з кимось іншим....
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,Галинко:якщо ці миті наповнені теплом і взаємною ніжністю-то таки лікують.Дякую тобі щиро за розуміння!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю,дякую сердечно! Будьмо!
АнГеЛіНа, 11.02.2012 - 14:20
"І не тому, що я тебе люблю,А лиш тому, щоб іншого забути..." Дуже-дуже-дуже... А от закінчення стправді-таки несподіване... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой,які гарнюні! Дякую тобі,Сонечко,за цих симпатичних плюшевих звіряток!
Валя Савелюк, 11.02.2012 - 13:59
фінал -- цілковито несподіваний... усе так гарно, пластично, романтично і -- на тобі: сердечна трагедія задавнена, така таємниця... це нагадує хорошу музику... мабуть, класичну... справді браво! Наталю...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,фінал дещо несподіваний:отак вирішила "закрутити" неочікувано. Щиро дякую,Валечко! Гарні асоціації щодо класичної музики... Хоча,як на мене,вірш надто простенький і невибагливий.Та все ж радію,що Вам сподобалось!
|
|
|