Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Я так підсіла на терпку печаль… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мірошник Володимир, 24.04.2013 - 21:24
Сумно. Погано лишитися одному. Навіть слово погано якесь легке, як і слово гірко не дає опису стану. А от Ваш вірш дає, він прямо генерує терпкий сум, як туман, що огортає ноги і піднімається догори. І не розрадиш.
Наталка Кольоровісни, 27.03.2012 - 22:47
Я так відвикла дихати удвох,Немов ніколи й не була із кимось... Близько, знайомо... Діана Сушко, 27.02.2012 - 06:13
Чудові слова!"З блідих зап'ястків висохлих беріз Стирає вічність ледь помітні руни." - краса!!! Макієвська Наталія Є., 26.02.2012 - 10:29
чудові образи, зрівняння. Просто неперевершено!!! близькі мені ці почуття, Колись і я закохана була Та кудись зникли з вітровіями Амури з рожевими крилами... скоро весна і прийдуть нові відчуття Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вже посміхаюся!Дякую,Сонечко,за світлу і теплу посмішку!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 25.02.2012 - 13:28
МЕНІ, ЗВИЧАЙНО ДУЖЕ ЖАЛЬ,ЩО ТИ ПРИСІЛА НА ПЕЧАЛЬ, АЛЕ Я ТАКОЖ ЦИМ ГРІШИЛА - ДВА ДНІ МОВЧАЛА, НЕМОВ НІМА, НЕ ЗНАЮ Я, КУДИ ЗНИКАЄ СИЛА, І ДЕ СХОВАЛИСЯ СЛОВА... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це передвесняне виснаження,люба Олю...Ми ще не прокинулись від зимової сплячки... Ще потерпімо трохи,а там і весна не забариться! Дякую за такий щирий експромт!
Валентина Курило, 24.02.2012 - 23:39
Хотіла вибрати найкращі рядки. Та не змогла. Тоді треба весь вірш сюди копіювати. Дуже гарно.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада,що Вам сподобалось!Дякую сердечно!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме печаль найбільше і надихає...Щиро дякую,пане Дощ,за такі теплі і гарні слова!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за теплий відгук і цей прекрасний трояндовий кошик,сонячний і чарівний! Рада Вам,люба Інночко!
Ярослав Дорожний, 24.02.2012 - 21:43
"Я слушаю наше дыхание...", не вистачаэ кисню на двох? яке у Бутусова (Наутілус)
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть,до самотності також з часом звикаєш,приймаєш її як необхідність...Тому поява поряд ще когось здається недоречною...Щось таке-заплутане... Рада тобі!
Копачівна, 24.02.2012 - 19:32
"Я так підсіла на терпку печаль". Знов надзвичайна образність, щемкі прадиві почуття...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно! Рада,що завітали на мою сторіночку!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,моя хороша! Рада тобі щиро і твоїм привітним словам!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,що заходиш в гості! Рада тобі завжди!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Надю! Завжди рада Вашій щирості і привітності!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарна Ваша мавка,що ховається за деревом...Засумувала трохи...Мабуть,за Лукашем своїм.
АнГеЛіНа, 24.02.2012 - 16:14
"Я так відвикла дихати удвох,Немов ніколи й не була із кимось..." Без слів... |
|
|