Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Пахнющий: Рибальська усмішка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Бондар (Бондаренко), 16.06.2012 - 18:17
Дякую вам за вірш. Дуже образно і "смачно" в усіх смислах цього слова.Відмінно!
Олександр Пахнющий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А Ви спробуйте приготувати - це справжній рецепт, так готувала рибу ще моя прабабця Наталя для якоїсь графині (жила десь там, де нині стоїть у Києві будівля кабміну, жаль в Україні немає реституції, - я б виселив Азарова к ... матері ).А риба (карасі та коропи) в молоці - то дійсно смачно!!! Валя Савелюк, 31.03.2012 - 13:02
титул -- профайл, де Ваша сторінка і інформація стисла -- там написано, що ви з міста Єнакієво... добре, розібралися, свої люди побачимося!
Олександр Пахнющий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Допоможіть знайти цей профайл, будь ласка (дайте посилання). Де про мене така інформація? Щось дивне на цьому сайті твориться... Це вже не перше непорозуміння, на жаль.Валя Савелюк, 31.03.2012 - 08:49
... відмінні оцінки забула активізувати заглянула на Ваш "титул", Ви донеччанин, це я подолянка... просто, народ -- це родина, от я й відчула в ваших словах "родича"...
Олександр Пахнющий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Який "титул"? ніяк не візьму до тяму...Я таки подолянин. Вінницька область, Козятинський район... Звідти - мама. Батько - безпосередньо з-під Вінниці. Подолянин. Проте люди - "родичі" не лише по крові або по землі, тут Ви сказали повну правду. Зачепили Ви мене за живе. Це вже вдруге тут (із таких добрих "зачіпок", якщо, звичайно, не брати до уваги спілкування з моїм товаришем, Сатурном). Валя Савелюк, 31.03.2012 - 08:38
так затишно, красиво, смачно, ароматно, детально! просто жива картинка світла родинного, красоти безпретензійної звичного колись життя людського -- "по людськи" -- велике браво! ...і бабця заходять... так бабцю свою люблю... схоже, Ви подолянин, пане Олександре -- наголоси наші, подільські... і настрій, освітлення... плавність і лагідність, мудрість життя щоденно затишного для всіх... і для кота...
Олександр Пахнющий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні, шановний. Перепрошую, але Остап Вишня, то - таки Майстер! Одна його кубова спідниця із "Зенітки" чого варта!!! А "Мисливські усмішки" без рими та розміру претендують назватись поезією, бо поетичний дух там - у самій мові гумориста, в його відношенні до об'єкту письма. Таке м'яке та поетичне відношення в непоетичних формально творах стрічав я хіба що у Миколи Зарудного, в його п'єсах (напр. "Пора жовтого листя"). І гумор у них - легкий, добрий...Дякую, але краще не рівняйте: покійники - великі люди були... PS. Хоча до біса приємно, чесне слово! Олександр Пахнющий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, боюсь я за свой украинский: 27 лет в России - безвылазно почти... |
|
|