Якщо людину у пустелі залишити
Без їжі, без води, на самоті,
Скажи: змогла б вона тоді прожити -
Чи, може, впала би на тім путі?
Ніхто в пустелі руку не простягне,
Ніхто в пустелі не подасть води...
В пустелі - сам... І сподівання - марне,
Тут допомоги не чекай, не жди.
І я, мов у пустелі, знемагаю,
Іду - та щось підкошує мене.
Тебе я кличу - чуєш, я благаю,
А ти говориш: "Усе в житті мине".
Руки мені чомусь не простягаєш,
не залишаєш у душі надій,
Я ж так чекаю - ти це добре знаєш -
Що скажеш: "Я з тобою, я вже твій"!
Ти знаєш, ти це добре знаєш:
Прочиною моїх страждань є саме ти.
Хоч, може, ти до цього вже звикаєш,
Та я не можу хрест такий нести.
А ще я знаю, дуже добре знаю,
Що в твоїм серці теж є почуття.
Але чомусь не скажеш ти: "Кохаю".
А тільки - що жорстоке це життя.
Життя жорстоке, так, - куди не глянеш.
Куди не підеш - кращого не жди.
А я чекаю, що моїм ти станеш,
Моїм навіки, чуєш? Назавжди.
у більшості, чоловікам слова не потрібні, зайві і шкідливі, а красномовство не синонім любові...., хоча це суперечить одні марудності "добрий кіт ловний, а хлоп мовний"
Чудово, Оксанко, пишеш. Від щирого серця. Тільки в житті дуже часто бувае не так як хотілося б...Ніби в пустелі... Інколи допомога приходить звідти, де і не чекаєш її...
(дякую за запрошення. Дуже хотілося б з ВАМИ поспілкуватися, та на жаль поки що це неможливо.)
ОКСАНА ВИННИЦЬКА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Які гарні слова підтримки - щиро дякую Вам!
Так би хотілося зустрітися з усіма!
Дорога Оксаночко! ЩИРО вдячна за запрошення на концерт.На жаль ,я дуже далеко ,але дітям скажу обов"язково .І підтримаємо тебе всі .Особливо -поети і читачі сайту .Наші серця іще не стали пустелею?
ОКСАНА ВИННИЦЬКА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам, п. Олю! Знаю про Вашу велику допомогу!Ласки Божої Вам і всім хто далеко від дому!