UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ІНТУЇЦІЯ І РОЗСУДОК (казочка) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Діана Сушко, 11.06.2012 - 22:55
Гарна казка, Валю!"чи варто знати те, чого не варто знати" - таке життєве питання, а таки страшно покладатися на інтуїцію, але то найкраще, як на мене, тільки ще щоб чинити з досвідом. єдине важко, що береться він найчастіше з власних помилок і НЕпомилок) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
інтуїція... так... щоб покладатися на неї сміливо, справді, треба вміти правильно читати інформацію, яка сприймається не мізками... а для цього треба мати незайману свідомість... на жаль... куди ж психотрамви й інші психодеформації подіти... тому -- небезпечно, бо відчуття, передчуття викривляються набутим досвідом печальним... тому часто й виникають надто прикрі похибки у трактуванні інтуїтивної інформації...от ми з Вами і з"ясували, що -- однодумиці ми...   
Борода, 11.06.2012 - 14:48
Повчальна казка, Валю, і цінні коментарі. Чомусь так склалося, що ми самі ретельно виловлюєм слова і називаємо їх "русизмами", хоча коли проаналізувати історію - ці слова появилися задовго до Московського князівства, яке згодом перейменувалось в царство, переросло в імперію і привласнило собі чимало мовних зворотів загарбаної території. Дякую! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пане Ігорю, для тих, хто привласнив нашу історію і, зіпсувавши трохи, -- нашу мову, дуже важливо, щоб ми не претендували на права власності... тому так нас і залякано русизмами... глянули б Ви етимологічний словник, який видавався у нас (також, наскільки пригадую, академічне видання) в останні роки Союзу... у кінці 80-х... там дослідники-філологи показують, як кожнісіньке наше слово прийшло (запозичилося) звідки завгодно, і часто з Росії! -- тільки не виникло тут...(сміх і гріх! адже до створення "единого і могучего" вони не мали спільної мови -- сусідні села не розумілися між собою... це досліджено... тому Пушкін для них такий геній -- "створив" спільну літературну мову, так же?...) -- і це про мову Київської Русі... і мову землі, на якій завжди жили люди (трипільці, до прикладу! -- 9 тис років до нас...), бо ніколи тут не було моря... арії... про нашу мову, яку індійські фахівці з санскриту називають "сучасним санскритом" -- до сих пір на санскриті говоримо... от як тут бути? ті, хто краде, кричать, що це у них вкрадено... (у нас і красти не треба -- самі з радістю роздавали -- хто поніс культуру, цивілізацію, навіть церковне "песнопеніе" в дикі московські (на той час) хащі -- ну це ж історичні факти, це ж наукові дослідження!...) от і виходить ще раз про "інтуїцію і розсудок"... просто, не треба нам боятися говорити всіма нашими словами... а русизми -- це ж так легко відрізнити... вони -- кволі... неповноцінні... в них... пульсу немає... залякали нас! але не всіх... 
Микола Шевченко, 11.06.2012 - 11:42
Дякую Вам (і діду Миколаю)за роз`яснення!Згоден і не сперечаюся з більш досвідченішими в філології. А ще мені подобається дивитися й читати про древні руни-образи, з яких пізніше кроїли діалекти-мови... З повагою! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не ображайтеся! мови... вони природно виникали... такий був процес... але на той час, коли мови виникали, окремі нинішні "власники" (які вважають себе такими) ще... на деревах сиділи...  це просто історія в датах... ну, якщо трипільці жили на київщині нинішній близько 9 тис років тому, то що ж... вони були глухонімими?... не послуговувалися мовними своїми апаратами?... чекали, коли виникнуть інші нороди, створять інші мови -- щоб у них запозичити?... бачите?...і останнє -- індійські фахівці з вивчення санскриту називають нашу мову -- "сучасним санскритом" -- ми зберегли в мові нашій значну кількість першо-коренів слів-понять... а санскрит -- першомова! ще її називають мовою Космосу... багато мантр, якими "посвячені" звертаються до Всесвіту -- і зараз є звичайними нашими, "обіходними" словами... тому, сучасні мови -- це... діалекти санскриту -- найдавнішої НАШОЇ мови...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба gala.vitонько! це -- Ваша художня робота! Дякую! Ви -- пишете й кольорами... як це прекрасно! у мене така потреба писати пензлем -- але рука не слухається голови... чи зору... тому я тільки ненаситно споглядаю... схід сонця, особливо -- захід сонця -- там таке на небі щоразу -- Боже ж мій!.. відтінуки й сутінки і півсутінки на снігу... усі ці неймовірні переходи зеленого влітку... поєднання яскравих лугових несподіванок неможливих! але в природі -- гармонійних... треба навідатись до Вашого фотоальбому -- може там Ваші малярські роботи знайдуться... 
Дід Миколай, 11.06.2012 - 09:45
Дякую Валю . Визначення правильне .Для Николя ! Глузд в українській мові - інтуїктивний розум , коли РОзсудок в українській - холодна (твереза) оцінка ситуації набута в т ч. і досвідом , на відміну від російського РассУдок .Тяма ж - здоровий імпульс , сигнал , який вчасно і негайно , наказує розумово і фізично вирішити , визначитись ,схаменутись ,вийти з заціненіння - визначення однієї і з сторін інтуїції .Це вчергове говорить про багатство української мови на відміну від російської . 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, у нашій мові, на відміну від "основної", від якої вона ніби-то "произошла", як "наречие" (от!... брехуни ж безсоромні...) -- дуже багато нюансів і відтінків мають і слова, і поняття... це свідчить про витонченість сприйняття світу і Все-світу пращурами нашими... а тепер -- нами...дякую Вам, пане Дід Миколай, за цікаву розмову...
Інна Серьогіна, 10.06.2012 - 22:31
«Не треба знати те,чого не треба знати…» Вислів дуже мудрий! А своїй інтуїції треба довіряти.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не знати -- часто це захисна реакція... ніби голову в пісок заховати... але є й інший план у цього вислову -- і Ви його відчули... інтуїтивно...дякую, Інночко!
Наталя Данилюк, 10.06.2012 - 21:07
Повчальна казка. Так,в житті розсудок опирається лише на дійсні факти і не довіряє інтуїції,через що часто наражається на небезпеку.Мудро і життєво.  -для авторки скриинька казкових скарбів.    
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, люба Наталю -- за скарби: і словесні і зображальні... інтуїція підказує мені, що тут -- можна брати обіруч, тут -- щирість...
Микола Шевченко, 10.06.2012 - 18:18
Мені дуже подобаються казки-притчі Маріанни Вдовиковськовської на цьому сайті.Читніть...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
шановний пане Николя-бабА, я посилаюся на Великий тлумачний словник української мови -- він не дає русизмів... там усе наше... це академічне видання, можна йому довіряти... то Ви так сприймаєте це слово -- розсудок... а за пораду -- дякую... читну! якось... ("читніть" Ваше -- дуже симпатичне...)
Микола Шевченко, 10.06.2012 - 18:11
Русизми...Ними користуються автори, бо то - авторське...Я нічого не маю проти, не сноб... Та й то - досвід. Мені також з Вами приємно спілкуватися, бо Ви спілкуєтеся тактовно, на відміну від декого на цьому сайті. З повагою, Микола Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий пане Миколо! це не русизм -- це українізм, привласнений чужою мовою! 40 відсотків лексики "ВЕЛИКОГО І МОГУЧЕГО" тільки Гоголь їм щедро подарував... не було у них мови спільної для чудь, меря, самоїдів, фінів, татарів і т.д. "...русский язык -- это дважды испорченный украинский: один раз во Владимире, второй -- в Москве... если бы не татаро-монгольская навала, то не Гоголь писал бы на русском, а Пушкин -- на украинском..." -- і це майже цитата з праці про мову російського відомого історика... от вилетіло з голови саме зараз прізвише його... згадаю -- обіцяю уточнити у відповіді під коментарем Вашим, який вище цього... о! Ключевський! історик Ключевський (імені не пам"ятаю зараз...) Николай, чи Василий... тритомник робіт Ключевського, десь у другому томі... десь після 250-ї сторінки.. чогось цифра 285 "світиться" в пам"яті... це може бути не зовсім точно... поцікавтеся при нагоді... бажаю успіхів...
Микола Шевченко, 10.06.2012 - 17:43
Вважаю, варто знати все, що відкривається до пізнання, бо то - досвід життєвий. Від життя в нірці не сховаєшся, та й не треба... Інтуїції теж дослухатися варто, в кого вона розвинена достатньо...А от "розсудок" українською - глузд, розум. "Інтуїція і глузд" - звучить! Як гадаєте? Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та я знаю про ГЛУЗД...ТЯМУ... РОЗУМ...навіть РОЗУМУВАННЯ... а хіба не має в нас роз-судити? чого відмовлятися од свого? хай буде розсудок... дякую Вам за турботу... щиро... довідочка: РОЗСУДОК, дку, ч., рідко. Те саме, що розум 1, 2. Бугров потер рукою остуджене чоло, розсудок повернувся до нього (Іван Микитенко, II, 1957, 281); Тут потрібний холодний розсудок і велика обережність (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 121). -- це Тлумачний словник мови нашої... Том 8, стор. 820 рідко, але... от і я про те... заходьте, приємно з Вами спілкуватися...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
оце таке написатися затіло... хай і так... дякую, Консуело... тут більш важливо, що я, здається, "намацала" стиль викладу своїх казок..
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
щаслива...
