Віші і музика Олега Стадніка
В наше встрічання,
Мов би у сни-
Пахне і знову,
Гілка весни...
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте,
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте!
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов,
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов!
Пили обоє
Чари води,
Трішки розлили
В трепет трави...
І нахлюпалось в серці молодого вина,-
Те, що мусить пролитись, як з відерця весна,
І нахлюпалось в серці молодого вина,-
Те, що мусить пролитись, як з відерця весна!
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов,
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов!
В наше встрічання,
Мов би у сни-
Пахне і знову,
Гілка весни...
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте,
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте!
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов,
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов!
ID:
344923
Рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата надходження: 19.06.2012 08:51:15
© дата внесення змiн: 19.06.2012 13:08:15
автор: Максим Калина
Вкажіть причину вашої скарги
|