Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Не сумуй, моя люба душе… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вітусю... То ж приурочено душі - дорогій для нас обох))))
Г. Король, 12.12.2012 - 20:32
Все минеться - за хвилею хвиля... Глибока філософія. Це гасло-надія, яке нас підтримує у житті
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так... Та інколи й ці гасла - невладні над розпукою розчарування...Дякую Вам, мій дорогий друже... Наталя Данилюк, 12.12.2012 - 19:07
Так обнадійливо і заспокійливо! Трепетний діалог з душею... Вір, душе моя люба, в дива, Причастися словами надії...- Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Тобі, моя тендітна Кульбабонько!Як же радію за Тебе, як же теплиться мені в серці... Щасти Тобі, мила моя, і хай Твоя чиста душа ніколи не знає смутку!!! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п. Олексо!Неймовірно рада, що вподобали! Ярослав Дорожний, 12.12.2012 - 00:02
ще менше тижня, то й св. Миколай щось принесе в пакунку душі та тілу
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тиждень... А я й не устигаю помічати... Дякую за приємне нагадування! Федик Юрій Михайлович, 11.12.2012 - 22:41
Сприймаю сивоперу як творчий неологізм,а от травно,зодіта,надимлює,світанно це як для одного творіння на мою думку багато. а зміст супер Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мусите миритися з цим, п. Юрію, бо хтозна чи до снаги мені уникати невподобаних Вами місць... Валентина Ланевич, 11.12.2012 - 22:31
Вір, душе моя люба, в дива,Причастися словами надії... Дуже гарно! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п. Валю.Радію,що знайшли часинку завітати... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Романе, за тонке розуміння...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сподіваюсь, що і Твоя неприємність вже зазирає за одвірок... Дякую! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це - найменше, що можу вдіяти...Ціную Тебе і Твою прекрасну душу! ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 11.12.2012 - 20:10
Але з кожного болю-борніЗалишається сила учіння - Як не стратити серця в огні, Як не зрадити чаші терпіння. ЛЕСЮ, ЦІ СЛОВА ДЛЯ МЕНЕ ОСОБЛИВІ!!! ХОЧА, ЯК ЗАВЖДИ, ВСІ БЕЗ ВИНЯТКУ КАТРЕНИ, ЦЕ ГЛИБОКІ РОЗДУМИ ТВОЇ... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олю... Щиро дякую, що Ви зі мною, що так тонко вмієте помічати найголовніше...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я їх інколи й сама не розділяю.... Дякую, що завітали Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п. Олександре... Тоді це в нас, мабуть, справжнє взаємозахоплення))))
Заир, 11.12.2012 - 19:45
Поважаю Вашу творчість, подобаються образи, як заплітаєте слова у коси життя.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам за приємні слова...
|
|
|