Частина 1
Розділ 2
Мегатрон
Від спогадів Оптимуса знов відволікли гучні звуки, що лунали з озера. Стало світати і він побачив Арсі, яка повільно виїхала з гаражу на тренувальний майданчик. Вона мала змінити його на варті. Та раптом його увагу привернув довгий яскравий промінь, направлений у небо під прямим кутом.
-- Ти бачив промінь! Дуже схоже на … – закричала вона здалеку.
-- На пробний постріл космомосту. Такий сигнал на Землі міг створити тільки Мегатрон, адже він зі своїм кораблем теж тут, якщо живий, – припустив Оптимус.
-- Що сталося? – втрутився Бамблбі, який, через галас Арсі, з’явився на майданчику разом з іншими автоботами.
-- Схоже, ми знайшли сигнал Мегатрона, – відповіла Арсі.
-- Арсі, бери Шершня та йди у розвідку, – наказав Оптимус.
-- Добре. Шершню, маємо завдання, – покликала Арсі.
-- Ну нарешті, хоч якась робота! – відгукнувся Шершень.
Через деякий час вони спорядились та виїхали. Із собою взяли електрошокер, рацію та запасні колеса, адже дорога була дальньою.
Зафіксувавши на радарі місцезнаходження сигналу, вони поїхали в південно-східному напрямку. Добиралися довго, тому що великою проблемою став Атлантичний океан. Перепливли вони завдяки Арсі, яка трансформувалась у військовий автомобіль -- амфібію. Координати світлового сигналу вивели їх до африканської пустелі Сахари. Довго їхати по піщаним дюнам не довелось, тому що над ними пролетів літак. На його корпусі були символи і знаки, дуже схожі на кібертронську мову і емблеми десептиконів. Їхні сумніви розвіялися, коли винищувач зробив у повітрі велике коло, і змінюючи форму, швидко полетів до землі, стріляючи у автоботів. Шершень і Арсі також часу не гаяли. Ухиляючись від ракетних снарядів, вони трансформувались і побігли у різних напрямках, щоб заплутати десептикона. Коли повітряний обстріл закінчився, автоботи змогли нарешті повністю побачити ворога.
Це був десятиметровий робот фіолетового і сірого кольорів. На його грудній панелі красувалась величезна емблема десептикона. Шершень упізнав у ньому Старскрима – заступника Мегатрона, з яким він колись близько стикався на війні. Ставши на твердий грунт, десептикон відразу ж націлив на Шершня свій лазерний кулемет. Це йому нагадало ситуацію, як і колись у битві з цим солдатом, тому він вже знав як протистояти цьому ворогові. Оскільки Арсі вперше зустрілася з таким десептиконом, вона розгубилась, але, як тільки Старскрим націлив свою смертельну зброю на Шершня, відразу ж оговталась і вистрілила у ворога першою. Більша частина її куль влучила у ціль, від чого десептикон похитнувся і впав. Шершень, не гаючи часу, побіг до Старскрима, щоб не дати йому підвестися, але трохи запізнився. Десептикон вже стояв на ногах і тримав у руках два мечі. Зав’язався бій, в якому Арсі мало чим могла допомогти, оскільки мечами вона володіла погано, а стріляти було небезпечно – адже можна було влучити у товариша. Та допомога вже не знадобилася, тому що Шершень зміг вибити з рук Старскрима мечі і повалити його на землю. Десептикон відчув свою поразку, але бажання функціонувати все ж таки зберіг. Тільки-но автобот трохи послабив свою увагу, Старскрим ввімкнув на повну двигуни і, трохи обпаливши Шершню ногу, зміг злетіти у повітря і полетів геть.
-- Шершню, зв’яжись з Оптимусом. Передай, що ми наближаємось до цілі і бачили Старскрима, – наказала Арсі, обробляючи пошкодження товариша.
-- Оптимусе, схоже ми натрапили на дорогу до Мегатрона, то ж швидше виїжджайте. Ми бачили Старскрима. Будьте обережні. Я передаю вам координати, – повідомив Шершень.
-- Ми негайно виїжджаємо, Шершню, – відповів Оптимус і дав команду іншим автоботам збиратися.
Але не доїхали вони і до Нью-Йоркської гавані, як зустрілись із Старскримом. Він був трохи понівечений після бою із Шершнем, але за наказом Мегатрона мав зупинити автоботів. А оскільки Старскрим боявся його, то і переважаюча кількість автоботів не зупинила десептикона. Почався бій, але з літаком боротися важко, і тому Старскрима було не легко перемогти. Оптимус із Рейчетом почали відволікати увагу десептикона, а Праул, Балкет та Бамблбі нападали. Бій був запеклим. Бамблбі напав першим, але Старскрим злетів у повітря і обстріляв його, та, на щастя, промахнувся. Тоді Рейчет використав своє магнітне поле, притягнув десептикона до землі і дав можливість Оптимусу напасти. Автобот поранив Старскрима у груди та пошкодив контейнер Іскри, проте десептикону вдалося вирватись із магнітного поля Рейчета, відштовхнувши Оптимуса. Та Старскрим не очікував удару з тилу. Його задумав Праул, поки десептикон бився з Оптимусом. Він непомітно для усіх підкрався ззаду і відключив ворога електрошокером.
Коли вони вже були в дорозі, Балкет йому сказав: «Ти, Прауле, зробив не гарно. Адже напад ззаду, навіть заради перемоги над десептиконами, вважається дуже підступним». Праул на те відповів: «Згоден! Проте ми ж не могли перемогти у відкритому бою, і це мене виправдовує». Ці суперечки тривали довго. І тільки Статуя Свободи змусила Балкета замовкнути, – він був вражений її красою та величчю.
Через Атлантичний океан автоботи перебралися на старій самохідній баржі, яку знайшли у порту Нью-Йорка. Досягнувши Африки, вони почали довгий шлях гарячими пісками Сахари. Поволі дістались до Шершня та Арсі.
При зустрічі спочатку вислухали розповідь друзів. Коли Шершень та Арсі приїхали сюди, вони випадково натрапили на схований у пісках бункер. Підійшовши ближче, вони зрозуміли, що це стара підземна база. Унизу автоботи побачили великі діжки з мастилом. Проте вони не наважились його брати -- адже було дуже дивно, що база знаходиться у такому дикому місці. Далі Шершень нагледів ще якісь ящики і люк. Вони поцікавились, що в них знаходиться. В тих ящиках друзі побачили земну зброю: ППШ, дрібнокаліберні та протитанкові гвинтівки, багато видів снайперської зброї та патронів до них. Продивившись історію Землі по своєму бортовому комп’ютеру, Арсі припустила, що тут була секретна база Адольфа Гітлера часів другої світової війни, а мастило, заховане у бункері, мабуть призначалось для ракетних установок та танків. Остаточно вони упевнились, що це німецька база, коли побачили написи на каністрах, зроблені німецькою мовою. Але їх ще дужче зацікавив напис на кришці люка: «Цілком таємно. Вхід ЗАБОРОНЕНО». Проте вони зайшли туди і опинилися у приміщенні з великою кількістю картотек та мап. Розповідь розвідників дуже зацікавила усіх друзів.
-- Шершню, ти можеш показати, де ця база знаходиться? Може нам стане у потребі інформація, що там зберігається? – спитав Оптимус.
-- Так. Але тебе може зацікавити дорога до Мегатрона. Ми знайшли на базі якусь мапу і доповідний лист з печаткою, датовані 1942 роком. У листі сказано, що загін розвідників натрапив на невідому їм бойову машину, схожу на людину, проте значно вищу, і вона їх атакувала невідомою зброєю. Якщо він вижив, йому є сенс використати стару базу для порятунку. А на цій карті показано місце сутички, ось подивись, – сказав Шершень.
-- Чому ж ти раніше мовчав? – вигукнув Оптимус. -- Треба швидше туди дістатись!
-- Але вже темніє. Може, безпечніше їхати вранці, бо ми не знайомі з цією місцевістю, – запропонув Балкет.
-- Гаразд, – відказав Оптимус.
Так вони і зробили. Усі сховались до спеціального захисного намету. Але вночі сталося дещо, і це всіх насторожило. На світанку увагу Рейчета привернуло ледь помітне сяйво, яке проникало ззовні. Коли він вийшов, то побачив перед собою голографічне зображення командуючого армією Кібертрону -- Ультрамагнуса.
-- Рейчете, я радий тобі. Як бачиш, я дуже слабий. Я захворів на хворобу Джедфайєра. Проте я передаю цю інформацію, щоб попередити. На вас чекають великі випробування, але, сподіваюсь, ви переможете. Я не знаю, скільки ми протримаємося, але ви маєте знешкодити Мегатрона. Останній раз його бачили на Землі. До речі, я дізнався, що він був там у 1942 році. Знешкодьте його – це ваше завдання. Я вас дуже прошу! – додав він від себе.
Рейчет розповів про свою нічну пригоду друзям. Вислухавши, автоботи негайно зібралися в дорогу. Їхати вони вирішили строєм: першими були Арсі та Шершень, за ними Бамблбі, Праул та Балкет, а замикали колону Оптимус та Рейчет. Усю дорогу Оптимус з Рейчетом вивчали карту, яку знайшли Шершень та Арсі. Вона була невелика за розміром, на жовтуватому пергаменті, трохи потерта. Червоними стрілками було показано рух розвідників і великим чорним хрестом – місце бою з Мегатроном. Раптом Праул, виявивши своїм радаром якусь перешкоду, кинувся уперед та впав у яму з металевими та гостро наточеними штирями. Оптимус поспішив на допомогу. Він вистрілив своїм гарпуном та обмотав ним Праула, але його сили було замало, щоб витягти товариша з ями. Допомогати взялася Арсі, бо вона мала довгий канат та прицільний кидок. Разом вони майже витягли товариша, але, на жаль канат не витримав і почав рватися. Праул мало не впав назад у яму. Проте додатковий трос Балкета його врятував.
Вибравшись із ями, Праул більше не рвався уперед. Після цього випадку Оптимус застеріг своїх товаришів, що Мегатрон міг створити перешкоди на шляху до своєї схованки. Можливо, це було під час війни, коли його шукали німецькі солдати, а можливо -- зараз, якщо він влаштував там свою базу.
Він виявився правим, бо трохи згодом показав на озеро, в якому плавала дивна рослина. Перевірка показала, що вона роз’їдає залізо. Було очевидним, що ця рослина виведена у лабораторії Мегатрона. Щоб перебратися на той бік, вирішили використати обхідний маневр: Бамблбі буде відволікати хижу рослину, доки Арсі не перевезе автоботів на інший бік озера. Тому Арсі трансформувалась у амфібію і по черзі перевезла їх. Останнім на березі залишився Бамблбі. Коли Арсі забрала його і вже дісталась до середини озера, -- аж тут на них напала рослина, адже не було кому її відволікати. Друзі почали стріляти, але несподівано для всіх рослина створила навколо себе захисне поле, яке зачинило її з Арсі та Бамблбі. Рішення визріло миттєво. Сканувавши рослину, Бамблбі виявив її слабке місце – коріння. Треба було швидко діяти. Вони домовились, що Арсі відволікатиме рослину, адже вона амфібія, а Бамблбі пірнає під воду та вбиває ворога із вмонтованої в нього плазмової гвинтівки. Коли рослина була знешкоджена, друзі швидко дісталися берега. Усі почали готуватись до ночі, адже сьогоднішній день забрав багато сил. Ніч пройшла спокійно.
Вранці, коли тільки-но почало світати, усі вже були готові вирушати в дорогу. Строю вони не міняли і їхали так само, як і вчора. Весь час Оптимус та Рейчет уважно роздивлялись карту, бо за їх розрахунками ціль була близько. За п’ять хвилин ходу Шершень вдарився об щось невидиме. Він вирішив, що це силове поле, яке не дає їм пройти далі. Бамблбі за допомогою свого сканера знайшов джерело енергії цього поля. Виявилось, що воно заховане глибоко в землі. Праул швидко почав розкопувати землю, та у небі з’явився десептикон, який почав обстрілювати автоботів. Він був синього кольору та за формою дуже нагадував бочку.
Друзі оточили Праула з усіх боків, закриваючи від куль, що свистіли біля них. Під час перестрілки автоботи пошкодили одну турбіну десептикону і, коли він спустився на землю, то всі упізнали Лагната, вірного послідовника Мегатрона. Автоботи діяли за звичною тактикою: Оптимус напав спереду, Балкет та Шершень зайшли з боків, а інші мали їх прикривати. Лагнат виявився дуже сильним суперником. Він відкинув Балкета далеко від себе, лише доторкнувшись до нього своєю, схожою на бочку рукою, що трансформувалася у ракетний пусковик. Оптимус був більш спритним. Він вдарив Лагната своєю сокирою по грудній панелі і продовжував далі нагороджувати ворога ударами, поки десептикон не впав на землю побитий. Лагнат, відчуваючи небезпеку, злетів у повітря саме тоді, коли Праул докопався до джерела силового поля і розбив його.
Після цієї пригоди друзям довелось перепочити, адже Балкетові потрібна була допомога. Поки Рейчет лагодив Балкета, Оптимус вивчав карту. Його увагу привернула заштрихована лінія навкруг хреста, на яку він спочатку не звернув уваги. Це свідчило про ще можливі труднощі. По дорозі Оптимус розказав про свої припущення Рейчетові, який і раніше сумнівався, що Мегатрон спроможний лише на такі незначні перешкоди.
-- Це занадто легко було. Мегатрон, зазвичай, ставить складні пастки, – міркував Рейчет.
-- Оптимусе, дивись! Попереду гори. А он, схоже, вхід у печеру, -- показав Шершень.
-- Це, мабуть, вхід у лігво, – сказав Оптимус, глянувши на карту.
Коли вони наблизились, то побачили, що вхід до печери затуляє стіна, а біля неї -- врізане у великий камінь табло з написом: «Слово відкриває вхід».
-- Тут такі букви: Т, Е, Н, П, К, Д, И, О, Е, С, – прочитав Праул.
-- Я гадаю -- це слово «Десептикон», – сказала Арсі.
-- Та ні, це було б занадто легко, – розмірковував Оптимус.
-- А що ми втрачаємо? – спитав Бамблбі.
-- Та нічого, здається, – відповів Оптимус.
-- От і спробуємо, – наполягав Бамблбі.
-- Ні, стривайте. Тут ще написано, що якщо слово буде не правильним, то з’явиться десептикон-контроль.
-- А це вже погано. Якщо ти не десептикон, то ти помреш, – сказав Рейчет.
-- Але ж має бути вихід? – замислився Оптимус.
-- Так, вихід є. Треба, щоб той, хто має дуже сильну енергію, пройшов першим -- тоді він помре, але Десептикон-контроль перегріється і зламається, -- підказав Рейчет.
-- Це не годиться, але ми не маємо інших варіантів. Натискай, Бамблбі, слово «Десептикон», -- наказав Оптимус.
-- Гаразд. Проте не треба забувати, що в нас лише один шанс, -- нагадав Бамблбі.
Натиснувши слово «Десептикон», Бамблбі відбіг назад -- адже у печері все почало обвалюватись та гуркотіти. І на місці клавіатури з’явилась велика десептиконська емблема, на якій був Десептикон-контроль.
-- О, ні! Це слово не правильне. Нам не можна втрачати друзів та бійців, – сказав Оптимус.
-- А що робити, адже ми не вгадали? – вигукнув Праул.
-- Рейчете, а не можна цей Десептикон-контроль якось розбити? – спитав Оптимус.
-- Ні, якщо почнеш стріляти в нього, то тебе вдарить током. А повір моєму досвіду, б’є воно добряче, – сказав Рейчет.
Але як тільки Рейчет закінчив говорити, по всій печері рознісся могутній гуркіт та скрегіт металу. Усі подивились на Десептикон-контроль і побачили , що двері почали розсовуватись, а Балкет, який у самопожертві кинувся до них першим, лежав мертвий. Всім було дуже шкода Балкета, але треба було швидше діяти. Усі побігли, а Оптимус зупинився перед Балкетом і сказав: «Нам буде дуже тебе бракувати, але ми щось вигадаємо». Забігши у лігво Мегатрона, вони побачили, що це велика печера з космомостом та обладнанням.
-- Ось ми і зустрілись! – зненацька почули вони голос Мегатрона.
Він був у формі бойового літака сіро-червоно-білого кольору. Побачивши перед собою Мегатрона та декілька його вірних помічників, автоботи кинулися вперед. Бамблбі, Арсі та Шершень мали напасти на Старскрима та Бліцвінга, а Оптимус у парі з Рейчетом -- на Мегатрона, який уже прийняв форму робота. Праулу належало їх страхувати. Але сталось те, чого Оптимус так боявся.
Праул напав на Мегатрона раніше від усіх, адже гадав, що найсильніший. Він кинув сурікен і пробив Мегатрону грудну панель. В той час, коли Мегатрон намагався вийняти його, Праул вдруге напав і прицільним ударом ноги ввігнав сурікен так глибоко, що дістати його вже було неможливо. Розлютившись, Мегатрон дістав свого меча і вдарив Праула по грудній панелі, від чого той відключився. Тоді Рейчет кинувся на Мегатрона, випереджаючи Оптимуса. Він звалив його з ніг та кинув на купу каміння. Та Мегатрон встиг вистрелити Рейчету у плече, від чого той впав відключений, бо не витримав такого сильного розряду плазми.
Оптимус, розгніваний втратою стількох друзів, кинувся на Мегатрона і вдарив своєю сокирою по ногах та кулаком по голові. Але той, похитнувшись від удару, теж дістав Оптимуса ногою. Автобот спіймав ногу та підбив другу, від чого Мегатрон впав. Але Оптимус не очікував підступного удару ззаду від Лагната, який був ледве живий після їхньої останньої зустрічі. Він впав і відключився, проте, падаючи, ввігнав свою сокиру у Лагната і вбив його.
В цей час на Мегатрона налетів Бамблбі, адже Старскрим втік через бічний тунель, а Бліцвінг був вже напіврозтрощений, тому Шершню та Арсі було легко його перемогти. Бамблбі хотів помститись за друзів. Він вистрелив під ноги Мегатрону і таким чином зробив димову завісу, у якій відірвав йому руку та, перечепившись за каміння, раптом впав. Скориставшись цим, Мегатрон вистрілив з гармати і хоробрий автобот втратив орієнтир. Мегатрон хотів вбити його, але врятувала героїчна допомога ще живих друзів. Шершень відволік увагу на себе: вдаривши Мегатрона по шиї, зруйнував його захисну панель і відключив захисне поле його Іскри, а Арсі, непомітно підкравшись, напала і влучним ударом по грудній панелі вбила його, перетворивши на металеву купу сміття.
Потім вони привели до тями Рейчета, який врятував усіх, окрім Балкета -- адже він помер назавжди і залишився назавжди у пам’яті своїх друзів!
ID:
399813
Рубрика: Проза
дата надходження: 10.02.2013 10:51:04
© дата внесення змiн: 17.02.2013 17:16:22
автор: Гетьман
Вкажіть причину вашої скарги
|
, зовсім непогано для юного автора 
, чекаємо продовження 
