Всі в партії від горя заридали,
Парт-керівник з інфарктом зляг –
Вночі якісь неспіймані вандали
Наклали купу на партійний стяг.
Його ще вчора в небо підносили,
Людей вітав він помахом з гори.
Сьогодні калом підло осквернили
Такі священні біло-сині кольори.
Здорові люди такого б не посміли –
Це ж символ світла, шляху в майбуття.
Ні, це не люди – це якісь дибіли,
Котрі не мають більше права на життя.
Тож знайте ви брудні потвори,
Змініть свій сміх на злий оскал –
Сьогодні зранку були прокурори
Й на дослід взяли ваш смердючий кал.
Не будуть марні щирі їх старання
Усіх причетних швидко віднайдуть.
На винних жде жахливе покарання,
А прапор – прапор з милом відперуть.
