вера – как топор гильотины, так же тяжела, так же легка.
Франц Кафка
У кожного з нас в серці є маленький погріб,
в якому зберігається кокон,
вистелений з наших вчинків,
думок ,одкровень ,слів,
з якого щоранку вилітають
великі чи дрібні метелики і мошки,
що прямують прямо в небесну синь
океану -
розповісти Богу
про наш вчорашній день.
Одні ,неначе жовтогаряче сонце,
обпалюють Боже серце нашими гріхами
і годуються болем,
Інші - немов гіганти хвиль ,
що дихають прохолодою,
і ,вертаючись, у наші серця
на своїх лапках приносять
Божу любов і прошення.
закриваючи ними усі прогалини
і рубці .
У кожного з нас в серці заховані
різні великі скарби
Тільки одним потрібна вічність,
щоб зрозуміти і розшукати їх,
А іншим– лише декілька фрагментів пазлів,
щоб віднайти до них дорогу.
не відаю насправді, скільки вам літ, але мудрості у вас вже років на сто двадцять. чи то просто генетично, чи то гарно мама з татом навчали, чи то таке серденько допитливе та чисте. в якому стільки добра вже набрася - бо для мене і понині недосяжна наука ваша.і шукав свого. і випитував. і серце слухав. і не тількисвоє - але нетактепло у світі, як вам. та так і має бути для вас, молодих. і радий тому за вас, радий!
Олеся Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро Вам,за посмішку.І за такі яскраві світлі слова.Хочеться вірити що так воно і є.