Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Зачепилась мереживним шаликом… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Валечко! Завжди Вам рада!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ліночко! Рада, що ти знову на сайті! Будемо разом весну закликати!
Тетяна Горобець (MERSEDES), 27.03.2013 - 11:23
Ніжно, ніжно Наталю!!! Ти талановита поетеса і художниця свого слова!!! Хотілося б мати збірочку з такими прекрасними віршами!!! Дякую дорога Наталю!!!Твої вірші зігрівають серце і душу!!! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя ти Сонячна, твої слова, як теплі промені в душу! Дякую сердечно! І за цього милого сіамського котика також - люблю сіамців, вони такі благородні!
Анатолійович, 27.03.2013 - 10:57
Чудово! Треба у кота спитати - коли ж вона вже прийде, така довгоочікувана весна?
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Він мабуть точно знає. Коти такі чутливі, вони добре орієнтуються у природі і відчувають погодні зміни. Щиро Вам дякую, Сергію!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оленко! Радію, що цей скромний вірш припав Вам до душі!
Валентин Бут, 26.03.2013 - 20:20
А ми з котиськом бачимо крізь марево оте, Що вже давно Наталочка весну мрійливу жде, Жде сонечка ласкавого, що прожене негоду, Жде, як співуча Лімниця, зірвавши панцир льоду, Враз понесе з крижинами зиму стару до моря - Загралась, діамантова, хай що там не говорять. Весна тендітні проліски засіє на узгір'ях, Загляне світлокосая і на твоє подвір'я, Аби помилуватися, забувши часу плин, На квіти, що садила ти, на запашний ясмин Тимчасом красне сонечко сипне вже справжнім жаром, І в оксамиті ночі піднімуться стожари, І зорі пломенітимуть до самого світання, І у весні народженій щедритимуть коханням... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ах, як мило - душа радіє! І це все для мене? Дякую Вам сердечно, любий пане Валентине, за такий теплий і сонячний вірш!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сонечко! Рада тобі, як завжди!
Любов Ігнатова, 26.03.2013 - 19:22
Завжди радо і з превеликим задоволенням заходжу до Вас на вогник!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я завжди з превеликою радістю читаю Ваші теплі відгуки! Дякую сердечно!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 26.03.2013 - 18:55
Не знаю, Наталочко, який зимовий шалик там у вас, а у нас гігантська пухова оренбурзька хустина все місто накрила Це я згадала слова пісні: В этот вьюжный неласковый вечер, Когда снежная мгла вдоль дорог, Ты накинь, дорогая, на плечи Оренбургский пуховый платок! ТВІЙ ВІРШ ДУЖЕ СПОДОБАВСЯ!!!! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І не кажіть!Шалик - це ще м'яко сказано...Сніг, і справді, нагадує оренбургську пухову хустину - величезну! Невчасна зимова краса посеред весни...Рада Вам! Дякую щиро!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно! Приємно, що завітали!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, Сергію! Радію, що подобається!
терен юрій, 26.03.2013 - 17:35
Зачепилась мереживним шаликомПопеляста зима за вітряк. Покотився медовим рогаликом Сизий місяць у зоряний мак.- неперевершено! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, пане Юрію! Рада Вам!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, коли так! Дякую, Оксанко!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Іринко! Рада, що сподобалось і викликало такі позитивні емоції!
|
|
|