Яка ж то надто горда Голова!..
А крутить нею непідвладна Шия...
Від гордості тієї лиш слова!
А щоб було, коли б і не носила?
Лівша і Права мудрі, коли вдвох,
Бо ж ношу завжди перемінно носять.
Коли одна хворіє, чути "ох!",
Коли удвох,не чути,як голосять.
Несамотужки Вуху одному
На самоті і Оку бува гірко.
Для приклада ще щось таки візьму...
А що бува, коли одненька Нирка?
Ось Ніс один (один у нас, не два),
Ніздря одна з ринітом, другій тяжко.
Без Тулоба, то що є Голова? -
Це й уявити неможливо, важко!
______________________________
Де істина? Де мудрість? Де мораль?
Непереможені , коли укупі!
У нас частіше кожен, як "гора",
Ось тому і товчення води в ступі*...
*товкти воду в ступі- займатися
чим-небудь непотрібним, безре-
зультатним; марно гаяти час.
( Фразеологічний словник
української мови).
07.04.2013
гарний вірш, підтримую! Але роз'єднували нас роками - не так просто враз об'єднатися. Це вже як хронічне захворювання - коли звикають жити з ринітом, з однією ниркою, чи рукою.
Одна хворостина - у полі билина.
До купи звязать - не зігнуть, не зламать.
А нас усі ці роки, наші ж таки, обранці навмисне роз"єднують, щоби грабувать, грабувать, грабувать.