ЖДИ МЕНЯ И Я ВЕРНУСЬ... (К.Симонов).
Iди на бiй. Iди, коханий,
А я за тебе помолюсь.
Чекать тебе не перестану
I вiд розлуки не стомлюсь.
Iди. Перемагай. Вертайся,
Як славнi витязi колись.
Я тебе, милий, дочекаюсь,
Ти лиш в краях тих не барись.
Iди. I хай твою дорогу
Не перетне зневiри мить.
А я молитимуся Богу,
Вiн тебе, любий, захистить!
Iди собi. Я ж ковилою
Пiд твоi ноги простелюсь,
Обранишся, а я загою -
У подорожник обернусь.
Якщо замучить тебе спрага,
Повiю свiжим вiтерцем,
Я обернусь, як треба, в птаха.
Цiлющим стану джерельцем.
Якщо зависне над тобою
Метал ворожого меча,
Я захистю тебе собою,
Знiму утому iз плеча.
Якщо в чужiм краю на полi
В бою тяжкiм поляжеш ти,
Наперекiр смертям i долi
Тебе зумiю пiдвести.
Як в темну нiч iз виру неба
Зоря яскрава засiя -
Ти знай, коханий, - то для тебе
Свiтитиму зорею я.
Якщо один в лиху годину
Лишишся в сторонi чужiй,
Я кожну мить, кожну хвилину
Поряд з тобою, любий мiй!
Ти пам"ятай завжди i всюди:
Плин журавлiв, спiв солов"я,
I пiсня, що бентежить груди,
Й ромашка нiжна - то все Я.
Коли хтось скаже, що покину,
Забуду, вiд чекань втомлюсь -
Не вiр! Поглянь - я на калину,
Що при дорозi, обернусь!
Отож, iди! А я дорогу
Твою в молитвах воскрешу.
Живий ти будеш, й слава Богу!
Я бiльшого i не прошу.
Неймовірно прекрасний вірш. Неоціненна лірика. Дуже сподобалося. Заради такої віри і любові можливо повернутися і із пекла.
Лидия Науменко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хотiлося передати, що саме така жiноча вiрнicть i любов врятувала життя не одного чоловiка в вiйну (та й не тiльки). А ще хотiлося своiм вiршем вiдповiсти К.Симонову (на жаль, не прочитае) на його "Жди меня". Дякую Вам за увагу!
