Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліна Біла: А що тепер…* - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк, 10.06.2013 - 08:39
гарно-почуттєво... мереживно-споминально... за винятком фасаду - ніби залізобеттонне щось у сад такий живий і романтичний прокралося... хоча зрозуміло, що Ви маєте на увазі - щось зовнішнє... сховалися за якусь умовність - що ж... може в такому разі фасад (як і залізлбетон, який у моєму сприйнятті до фасаду одразу ж присотався...))) - і "має право на існування" - як тверда і недоречна неправда, щось дисгармонійне у гармонії лагідних і правдивих почуттів...отже, все залежить від завдання, яке автор перед собою поставив, що саме висловити хотів - і висловив...))) таким чином - слова мої - не зауваження, а спроба зрозуміти автора... так?.. сподіваюся, що так... Окрилена, 10.06.2013 - 06:41
Мальовничо , квітково, передчуттєво, меланхолійно І дуже приємно знову читати @NN@, 09.06.2013 - 23:41
вибачте що правлю Затих, мовчить... І хрущ травневий шугає У малині ............ не зрозуміла про фасад Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам) Давно вже не писала, подивилася в свій сад коло хати і так і написала вірша...)така ностальгія чомусь
|
|
|