Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Shmigelska: О НЕБО, НЕБО… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ! Та заставила Муза на небо подивитися!
Валерій Голуб, 29.06.2013 - 22:08
Ще безгоміння даль не пеленало. На тінь сади підперлися недбало, Неначе на горби моє село. -Ну просто чудово! Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валерію, рада вас чути!
Мірошник Володимир, 25.06.2013 - 10:15
Які чудові образи! Слова, як вигріте каміння; Думки, як промінь;день, що холоне; не спеленена даль; підперті тінню сади; підперте горбами село.За вами треба ходить і записувать. Дійсно перли! Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Так вже розхвалили, що я зашарілася!
Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Та про красу нашої землі писати і писати...
Крилата (Любов Пікас), 24.06.2013 - 23:23
Ще безгоміння даль не пеленало. На тінь сади підперлися недбало, Неначе на горби моє село. Супер!
Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за теплий відгук!
Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Михайле, ціную вашу оцінку.
Санчо (В Міхєєв), 24.06.2013 - 21:27
"О небо, небо! Скільки в нім снаги! Я падала й спиналася на ноги І між туманів темних і густих Знов торувала до зірниць дорогу." чудові слова. Певно з таких складається наше життя. Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за глибоко осмислений коментар. Рада вашому візиту!
Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Юрію, рада що сподобалось!
Валентина Ланевич, 24.06.2013 - 21:16
Сильні душом все "спинаються на ноги" та ідуть далі, навстріч своїй долі.
Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю, мусимо іти, бо інакше не можна.
|
|
|