Забудь ,на мить, про всі турботи
Усі образи, сни пророчі
Після навчання, чи роботи
Присядь біля вікна у тиші ночі
Згадай свої дитячі мрії
І подивися ким ти став
Уже любов серце не гріє
Ти так стомився від вистав
Бо подорослішав з роками
Чи просто зрозумів реальність
Хоча своїми же руками
Зламав свою індивідуальність
Ти став типічний, як усі
Боявся, що осудять люди
І виступив, в усій красі
Ти став таким, і будь що буде
Ти просто змарнував життя
І став таким, як хочуть інші
Ховав під маску почуття
Немов, став старшим і мудрішим
Не відчував ти смак кохання
Як мріяв, не літав до неба
І захід сонця, і світання
Цього , на жаль, не було в тебе
Тепер сидиш біля вікна
Пройшло уже багато років
І тільки ніч...Вона одна
Тобі дарує мирний спокій
Maria Kotenko...(с) 2013 р.