Вже час іти, і пошук вже в повітрі,
випереджає помисли й слова.
Спинився день. Спинилися моління,
але душа всередині жива.
Граничні суті на гранітні плити
накинуть ночі зваляний сувій.
Ніхто не скаже нам як вірно жити,
бо кожен день під сонцем - тілько твій!