Знову подих стихії - зима.
Небо в сірих туманах - сама.
Ти обличчям до неба стоїш.
Серце інеєм тихо - облиш.
Сіль сніжинок на віях лежить
І розтане від смутку за мить.
Сіль у серці. В крові моїй сіль.
Біла сіль. Білий сніг. Білий біль.
Ти за руку вмить схопиш мене,
Та вже пізно, вже не повернеш.
Я безумна, безумна - сама.
Краще так, ніж холодна зима.
Тільки сльози. Сніг тане, мов сіль.
Біла сіль. Білий сніг. Білий біль.
