Тобі одній пишу, лише для тебе
Читаю в слух написане тобі.
Чи можу я писать, читать для себе
Чи можу догоджати сам собі.
Така як ти мені потрібна, віриш?
Тебе кохаю, лиш тебе одну.
Я так люблю, надіюсь ти оціниш
Мій вірш, котрий для тебе напишу.
Мені так сумно від твого мовчання
Мені так боляче у грудях та в душі.
Стомився я від довгого чекання
Сидіти мовчки у нічній тиші.
Беру перо, пишу рядкі рівненькі
Слова звучать у рифму, в унісон
І вже мої безглузді посиденькі
Печаль програли, відступив і сон.
Я в цих рядках твій образ споглядаю
Твою усмішку, блиск твоїх очей.
Пишу слова, з тобою розмовляю
Як божевільний поспіль п'ять ночей.
І ти мені так лагідно, так щиро
І з ніжністю шепочеш зонов і знов.
Так по Шекспіровски відверто, так чутливо
Про почуття, про пристрасть, про любов.