Приходити до тебе
щоб знову
просто вслухатися в голос
і сидіти на табуретці
згорбившись
Приходити, стукати в двері
завмерши, чекати відповіді...
Якщо ти дізнаєшся про це
То, напевно, не повіриш
То, звісно, засмієшся, скажеш:
“Це ж дивно дуже...”
Скажеш:
“Теж мені закоханий!”-
І подивишся здивовано, і не всидиш на місці
Буде сміх дзвеніти рікою
Ну і гаразд
Ну і смійся...
Я люблю тебе такою.
Автор: Роберт Рождественський
Переклад: Марко Світолюб
http://markosvitolyub.blogspot.com/
