Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: Замкнене коло - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоч цей вірш – щира правда, але кепкувати ДУЖЕ люблю!
Наталя Данилюк, 09.07.2014 - 21:41
Проза буднів теж має своє місце в нашому житті... Добре, що є можливість час від часу вирватися у натхненний політ!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме час від часу, на жаль. Але, слава Богу, хоч зрідка буває така можливість.Ви завжди зворушуєте чудовими світлиночками, дякую Вам! Олександр Яворський, 09.07.2014 - 14:29
а я б сказав, що нікуди від недописаних віршів не дінемось - допишемо попри всі клопоти...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З часом... А іноді і не дописуємо, бо дивимось на них іншими очима.Дякую, Сашо! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От від клопотів точно не подінемось нікуди, просто, бувають періоди, коли їх трішечки менше, або перестаємо реагувати на них.
Микола Серпень, 09.07.2014 - 05:44
У незакінчених віршів сирітська доля, та на їх сльозах проростають більш удачливі.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як правильно Ви сказали! Саме так. Якщо й повертаємось до них, то перекроюємо до невпізнання.Дякую! Ніла Волкова, 08.07.2014 - 20:33
Чудово, Світланочко! А незакінчені вірші всетакиколись закінчуємо! З теплом Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Взимку, Нілочко! Дякую за увагу і тепло! Навзаєм Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Лано, без них ми – роботи.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я думала, що одна така. Почала було писати в множині, та передумала. А даремно, он скільки нас вже зібралося! Дякую, приємно знати, що ти не один. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Богдане! Заходьте.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бачу, що нас таких пів-клубу збереться.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Трішки з гірчинкою... Рада знайомству. Михайло Гончар, 08.07.2014 - 13:10
Так,так...Особливо влітку - суєта суєт..Вірші будемо закінчувати взимку,лежачи на теплій печі...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чиста правда! Зимою відробимо, втрачене літом!Рада, коли розуміють. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, наші ряди поповнюються! Так, нІкольство тисне, знекрилює... Та ми ж не здаємось, боремось! Ірина Хміль, 08.07.2014 - 11:40
І мені знайома ця ситуація...,коли високі думки і почуття стираються буденними клопотами...Нічого, прийде час - ми все переробимо і будемо писати знову ! Гарний життєвий вірш , Світланко.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прийдеться повернути перший варіант: "ми пишем, тонучи в паперах" і т.д. Дякую, Ірочко! Рада вас бачити на сайті, давненько не появлялись. |
|
|