Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Кузя Пруткова: Хай плаче серце - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Іванова - Юртина, 09.12.2014 - 11:24
Дуже щирий і душевний вірш! зараз серця плачуть у всіх тих, хто любив і любить Українську Землю. Будемо сподіватися і молитися, щоб Господь Бог нам допоміг і наступило прозріння в душах тих, кто кромсає нашу рідну землю за мзду диктаторів, які думають що вони вічні, але я вірю в те, що настане час, коли ми не будемо плакати, а будемо радіти і добре жити. Все залежить від народу!З теплом душі до Вас і найкращими побажаннями у всьому! Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радіти ще не скоро - якось не виходить радіти, дивлячись на чергові рішення Верховної Зради. Не знайшлося досі навіть 19 чесних депутатів для створення фракції УкрОп. Але наявність в ній хоч декількох - то вже постум, маємо їх підтримувати, як можемо Будьмо! Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Вам за тёплые слова. В тревожном мире тепло взаимопонимания особенно согревает душу.
MiShura, 18.09.2014 - 13:15
Таке ніжне й красиве - і в такі сумні часи Але в твоєму ж вірші - розрада, або навіть - програма дій: А втім... душа, хай що з тобою робиться, Але не мають опускатись руки. Отак і підемо: в осінь, зиму і в майбутнє. Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Санечко! Твій відгук - сама поезія!
Ігор Рубцов, 12.09.2014 - 20:40
Серце розривається на частини. Не за своє майно навіть. Що й казати, скільки людей викреслили із життя. А ще, коли бував вдома, дивився на речі дітей. Вони ж не такі, як ми. Ми посумуємо за втратами. А дитячі кімнатки - наче самі дітки, з усім їхнім непотрібом, з улюбленими предметами. Що переживуть діти, якщо цього не стане? От і розривається серце навпіл. Недобрий мій Донецьк, але й домашній затишок - місце, де ми знаходили спокій після важких днів. Як тепер без цього?
Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що й казати. Повертаються з АТО молоді хлопці - понівечені надто суворими для них випробуваннями. Ми збирали для них їжу і гроші на бронежилети, та, бач, не врятувало... Я розумію, як болісно втрачати шмат дитинства - ще у мирні часи перенесла таке (на жаль, мої батьки не розуміли того, що розумієш ти). Що ти зможеш вберегти? Чим, можливо, зумієш замінити? Хтозна... |
|
|