Невже я зайвий чоловік тому,
що люблю безумно Україну?М.Хвильовий
Невже я зайвий чоловік,
Адже люблю її безмежно
Чарівну, сильну, незалежну...
Кохаю змалечку навік.
Вона тендітна, люба, щира,
Блакитноока та сумна
У світі все живе...одна.
І замість посмішки - зневіра.
Але так було не завжди!
Я пам'ятаю час і мить,
Коли краса її бриніла,
В очах була, мов сонце, ліра.
Волосся золоте, розвіяв,
Піднялась в небо і..Летіла!
Душа її, мов вільний птах!
І я тоді забув про страх!
І полюбив, і теж злетів!
Неначе знову народився
На землю з висоти дивився
На ту красу річок, озер!...
Невже я зайвий їй тепер?
Невже забула наші сльози?
Невже забула наш політ?
І замість серця - лиш граніт...
І замість сонця нині - грози...
Не вірю! НІ!... Тебе кохаю!
Нехай слова несуть вітри!
Мене вже завтра розстріляють,
А ти лети...А ти живи!
7.10.2014.
во мне течет украинская кровь, хоть я и родом из России... Мой дом, моя РОДИНА тут... И это не просто громкие слова, типа блаа блааа блааа... это мое состояние! Живи, Украина!
Андрій Костюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, мне очень приятно, что мой стих вызвал у вас такие эмоции. УКРАИНА БУДЕТ ЖИТЬ! СЛАВА УКРАЇНІ!
