За Миколою Огарьовим
(з Людвіга Рельштаба,
до музики Франца Шуберта)
Пісня ця летить з мольбою
В тишині нічній.
В гай легенькою ходою
Вийди, друже мій.
Місяць світить, шум тужливий
Листя в пізній час,
І ніхто там, друже милий,
Не почує нас.
Чуєш, як співають в гаї
Пісні солов’ї,
Звуки сповнені печалі,
Як в душі моїй.
Зрозуміле в них томління,
Весь кохання жаль,
Зникла, мов за їх велінням,
Із душі печаль.
Дай сприйняти їх прохання
Ти своїй душі,
На побачення негайно
Милий, поспіши!
Спіши, спіши…
04.12.2010 р.