Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: … А МАТЕРІ ЧЕКАЮТЬ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА, 01.02.2016 - 19:25
... І цей твір пропоную до збірника "Мислимо й живімо УКРАЇННО"
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! З задоволенням.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Болісно... Сумна тема...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я плакала, коли писала... Ця війна – трагедія народу...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Заходьте, Завжди Вам рада!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зоє, не повірите – сама ридала, пишучи, бо моя уява так вміє реально відчувати той материнський біль, жах "невосполнимости" втрати найдорожчого, ріднесенького, єдиного! Скільки горя приніс нам цей нЕлюд! До речі: читала Ваші вірші в альманасі "Мати". Сподобались!!! Відочка Вансель, 03.05.2015 - 07:35
Так передано!.. Що душа стискається від болю і ти ніби починаєш бачити, як вона в сльозах...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такі реалії, Відонько! Хто б міг уватити, що така біда впаде на нас?
Олекса Удайко, 15.03.2015 - 09:42
Чудовий вірш, Світлано! Епітафія на могили багатьох героїв, що загинули у священній війні проти агресора! Дякую!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відчуваю ту страшну трагедію всім материнським серцем – от і написалося...Дякую, пане Олексо! Калинонька, 13.03.2015 - 00:06
Війна... Страшна , кривава і брудна,Комусь вона за гроші і на руку, То перед Богом гріх , страшна вина , За смерть синів , за горе і розлуку. Болюча тема. Низький Вам уклін! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам кланяюсь, Калинонько, за співчутливе серце і добрі слова.
Салтан Николай, 12.03.2015 - 17:03
Важко читати без сліз, перед очима так і зявляється те пекло і горе, яке переживають сини і матері, дочки і батьки, рідні і близькі... Ми їх величаємо героями і держава перед тим, як вони ідуть на війну, але коли не повертаються звідти, про них і про їхні сімї якось забувають ... А це болить нестерпно, адже ми всі, кожен українець і навіть найбагатший олігарх в боргу перед солдатами і їхніми рідними ... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Миколо, щира правда в Ваших словах. Не вміємо цінувати, шанувати, не думаємо, що на їх місці може бути кожен з нас.
Віктор Ох, 11.03.2015 - 19:01
Сьогодні хоронили першого загиблого з нашого села (шостого в районі). 25 років. Один в матері. Залишив дворічну доньку. Людей було більше тисячі.Вірш Ваш передав материнський біль. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Неймовірно боляче це бачити!!! Хоронимо найкращих. А матері... це ж біда – назавжди, до останнього подиху...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, це – велика трагедія і незагойні рани...
Ірина Лівобережна, 01.03.2015 - 08:41
Світланко... так щемно... а я не можу... сідаю писати... та тільки плачу... плачу...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іринко, поки написала цей вірш, – опухла від сліз. Біда в тому, що я реально уявляю себе на місці героїнь, пропускаючи їх болі крізь серце. Потім довго приходжу до пам'яті...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ніно, ми в неоплатному боргу перед ними.
|
|
|