Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Допоки ти спиш… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Дністран, 23.08.2017 - 11:17
Який сильний твір, Наталю! Пройшло два роки, а тема залишається відкритою. Кожне слово - ножем по серцю.
Серго Сокольник, 15.01.2016 - 02:15
Так і є. А колись казали так- СОЛДАТЕ, ТИ ОХОРОНЯЄШ СОН ХЛОПЦЯ, ЩО СПИТЬ З ТВОЄЮ ДІВЧИНОЮ...
Юрij Бyжaнuн, 17.07.2015 - 17:32
Ваш сон вартує щоб його пильнували. Нехай у нім народжуються нові вірші...
Анатолійович, 16.07.2015 - 20:00
Страшні реалії... Дуже крихка ширма...І якби всі за неї ховались, то війська путлєра вже могли б бути біля Києва. І тільки завдяки самовідданості справжніх патріотів - бійців і волонтерів,(а ніяк не генералітету і владі) які віддають життя за наш мирний сон, росіяни отримують належний відпір. Але і у них вже кінчається ентузіазм, сили, бажання і віра. Страшно подумати про можливі наслідки! А ти молодчина, Наталочко - і теми, і подання, і художні засоби - все на вищому рівні!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, люба Богданочко! Два світи: уявний і реальний, вони зовсім поруч, але такі відмінні...
Валя Савелюк, 16.07.2015 - 07:29
це механізм самозахисту людської психіки - здібність "ламати іржаві замки реалій" - є такий вислів народний:"...не потішився б, то повісився б"...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда, люба Валю! Десь у своїй душі шукаємо потаємні закутки, куди не проникає сумна реальність... Там завжди почуваємося у безпеці, захищені і умиротворені. Щиро Вам дякую за слушні думки!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Приємно, що завітали!
Мар’я Гафінець, 15.07.2015 - 00:45
Які потрібні і щемні слова, Наталочко! ...ховатись у мріях так солодко, а спробувати б не втікати - просто бути з ними хоч думкою, хоч надією, хоч мовчазною вірою, що все закінчиться нарешті і можна буде мріяти разом!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як гарно Ви сказали! Дякую, Фіночко! Саме так.
Любов Ігнатова, 15.07.2015 - 00:09
Я іноді грішу "синдромом страуса" - ховаю голову в пісок мрій.... Ти гарно пишеш, Наточко! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Всі ми мусимо час від часу вдаватися до такого самозахисту, щоб вберегти свою психіку... Дякую, моя хороша!
Олекса Удайко, 14.07.2015 - 22:06
Допоки ти спиш, не завваживши часу шалений забіг, Підступна війна подарує ту мітку на лобі й тобі! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця страшна біда може спіткати кожного з нас, тому частіше треба задумуватися над тим, що ми робимо, щоб запобігти війні. Втікати у світ своїх фантазій (що часто я роблю й сама, щоб забутися і огородити себе від жорстокої дійсності) - не вихід. Адже у скрутну для країни годину навіть молитва стане підтримкою. Дякую, пане Олексо!
гостя, 14.07.2015 - 21:29
Допоки ти спиш і шиплять монотонно колеса, Комусь ненаситна війна ставить мітку між брів… Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Їхня реальність не така безхмарна. Поки ми заклопотані буденними дрібницями, там люди виживають, хапаючись за соломинку. Дякую, люба Наталочко!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я Вам дякую за такий зворушливий відгук!
stawitscky, 14.07.2015 - 19:58
Наталю, дуже сильно і актуально! Заберу із задоволенням і подякою Вашому таланту. |
|
|