Я вдруге у житті під зорепадом,
Думки вплітають шлейфів мить,
Торкаюся зіницями,Галактик у сузір"ях
Так легко,без всіляких протиріч.
Така краса...небесна тиша!
Та тільки богомол,згадав ,що на землі,
Туманом напоїлась пряна нічка,
І я згубилась у секретах глибини.
Повірте...це так усе казково!...
Упасти в небо, серцем навзаєм,
Відчути подих від землі зтяжілий,
І відірватись пухом в височінь,
Я поділюся світом з вами!!!!
Ажурью цнотоднів із павутин,
І місяцем,що був ласкавим,
Коли ловила зорі навпростець.
Добра у вас Ніно і щедра душа, що ви готові поділитися з нами цілим світом,..а ще ж це й дуже гарно. Дякую за щедрість, ласку і вірш.Хай щастить вам у житті...
Плискас Нина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброї ночі,Вам!Ласка і дяка, і за Вашу щирість.Хай добро примножує добро.