Серце відчуває ту біду, що близько,
Тому і вклоняюсь до землі я низько,
Тому й простягаю рученьки до Бога,
Щоб прийшла нарешті в любий край підмога!
Я молю-благаю миру тому краю,
Відповідей з неба кожен день чекаю:
Може, через когось мудрість Божа зійде,
І гірка година від людей відійде?..
Мудрості б всій владі – нашій і не нашій,
Щоби оті війська не були на марші,
Щоби розійшлися, не велися війни,
На своїх кордонах не зводили б стіни!
Божого би страху, хто до бою кличе,
Хто людської смерті тільки й те, що зиче!...
Дай йому пізнати шлях без ворожнечі,
Руки йому, Боже, поклади на плечі!
- Господи, благаю миру тому краю,
Я його з дитинства, з малих рочків, знаю,
Там, у тому краї, рідні мої, друзі
Весь цей час у пеклі, у такій напрузі!..
Серце відчуває ту біду, що близько,
Тому і вклоняюсь до землі я низько,
Тому й простягаю рученьки до Тебе,
Щоб було над ними мирне, синє небо!
30.08.2015
Шануймо, Людо! Невірних - ні! То вже їм... щоку підставили, а тепер що? Нам допоможе Бог! Але ж він сам закликає щось робити, хоча б лотарею купити (оту, що на Генеральній асампблеї буде - Міжнародний трибунал!). Если враг не сдается - его уничтожают! Правосуддям, якщо не силою! Бо нема! Занадто довго молилися московітам-гаспидам!
Хай і "на марші", тільки у бік Сибіру! Там їм є що робити... з китайсями! А ось стіну таки треба на межі - державному кордоні України! Щоб тієї воні язичниської й духу не бульо!
Пора Коси клепати, й Габлі гострити! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602439
Людмила Дзвонок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Діти Божі не бажають злого нікому, закликають жити в мирі! Зле назад повертається!
Треба бути слухняними - чути Слова Божі і виконувати, шановний Олексо!